В Україні не існує поняття "гарантія"

— Скільки завгодно при­див­ляйтеся до сучасних будівельних матеріалів, вивчайте їхні особливості, а все одно їх монтуватимуть живі люди, — каже столичний дизайнер інтер'єрів 45-річний Владислав Момот. — Насамперед від них залежить, як виглядатиме і скільки служитиме ремонт.

Владислав працює також виконробом, співпрацює з бригадами майстрів, які виконують його замовлення. Радить, як шукати будівельників.

— Люди вважають, що ремонт — це зібрати гроші й купити матеріали. Вибирають дорогу плитку, беруть імпортні шпалери, фарби, клеї. А потім плитка лежить криво, відпадає, на шпалерах видно стики, фарба не рівномірна, на сонці видно перекати. Бо зекономили на майстрах, не надали значення. Всі зусилля і гроші — коту під хвіст. Інші ж купили найдешевші матеріали, але ремонт робили фахівці. Виглядає шикарно.

Де шукати майстрів?

— За рекомендаціями знайомих. На оголошення в інтернеті не зважайте. Там всі пишуть гарно, викладають найкращі фото.

Маєте подивитися на роботу майстрів. Те, що кумові ідеально, вам здаватиметься страхіттям. Те саме стосується ціни, швидкості, витрати матеріалів, інших особ­ливостей.

Замовники орієнтуються насамперед на ціну.

— Усі майстри це знають. Основні види робіт пропонують виконати за найнижчу ціну, а потім заробляють на дрібницях і додаткових послугах, про які не кажуть спочатку. Не вказують, що якісь деталі входять в ціну основної роботи. У програші не будуть ніколи. Ще й мають аргумент захисту — мовляв, за такі гроші ніхто краще не зробить.

Часто низькі ціни на послуги ставлять люди без досвіду, халтурники.

Як таких визначити?

— У таких все просто. Одразу кажуть, що ми все робили багато разів, вам зробимо красиво і швидко, ніяких проблем не буде. Це — утопія. Проколи є і будуть завжди. Але кваліфікований майстер вміє їх виправити, щоб кінцевий результат задовольнив замовника.

Орієнтуйтеся на середню або трохи вищу за середню ціну за роботу. Не переплатите.

Можна просити знайомих чи родичів?

— Знайомим чи родичам теж треба платити. Допускають помилки, як і всі, але вам соромно буде на них вказати. Накажете переробити халтуру — втратите кума назавжди. Хочете зекономити, робіть самі. Якщо просити друзів, то виключно дрібниці: переносити меб­лі, причепити кілька розеток чи люстру.

Як домовлятися за роботу?

— Одразу ставте межі: "замовник — виконавець". Без панібратства. Ви платите гроші, майстер має зробити якісно. Але й не перегинайте палицю, не вдавайте зверхнього пана. Спокійно і врівноважено пояснюйте вимоги.

Які деталі обговорювати?

— Що більше, то краще. З деякими замовниками я веду перемовини по кілька тижнів, усе проговорюємо заздалегідь. Маю зрозуміти, що для людини важливо, що — ні. Тоді не буде конфліктів і непорозумінь.

Обговорюйте час роботи, місце проживання майстрів, використання інструменту, моделюйте кожну ситуацію. Кожна бригада бажає, щоб замовник носив їм обід, сніданок і вечерю, давав всі необхідні інструменти, виконував всі забаганки. Щоб ви ганяли в магазин за кожним шурупом. Самі ж хочуть робити тільки просту й легку роботу, а складну хай хтось другий доробляє.

Власний інструмент не надавати?

— Вашим інструментом маєте користуватися ви. Майстри його не берегтимуть. Якщо даєте — ціна за роботу має бути нижча.

Як розраховуватися?

— Одразу вказати, що повний розрахунок буде лише наприкінці, коли зроблять усе і виправлять помилки. Аванс можна давати в процесі, після виконання якогось етапу. Ні на які вмовляння типу, "дайте гроші зараз, бо жінка захворіла, я дороблю потім" не йдіть. Повірте, після повного розрахунку не доробляє ніхто. Ніколи.

Замовник має знати деталі процесу?

— Хочете якісно й недорого — маєте бути в курсі всього. Знати ціну матеріалів, скільки їх має йти, що вартує додаткова робота. І перевіряти на кожному етапі. Без фанатизму, над головою не стояти.

Те саме стосується помилок. Якщо майстер поклав перші дві плитки криво — змусьте перекласти, бо закладе так увесь туалет. Принцип "її не видно за шафою" не працює. Повірте, видно.

Кожен майстер — гарний психолог. Розуміє, які чинники важливі замовнику й саме на них акцентує увагу. Зрозумів, що вам головне краса, то по 100 разів на день повторюватиме: "Як це стильно і вишукано". Бачить, що переймаєтеся за безпеку, то казатиме: "Це дорого, зате спатимете спокійно, не відпаде на голову".

Як убезпечити себе від крадіжок матеріалів, інструментів?

— Просіть майстрів надати персональні дані — копії паспорта, мобільні телефони, адреси проживання дружини, дітей. Спеціалісти дадуть без проблем, а шабашників відсієте.

Варто довіряти будівельним фірмам, які мають ліцензію, надають гарантії?

— Що більше посередників, то дорожчий вийде ремонт. А плитку кладуть однакові люди. Усі ці ліцензії та сертифікати — порожні папірці. Поняття "гарантія" в Україні не існує. Раптом щось поламається, то вам знайдуть тисячу причин пояснення, але жоден майстер чи виробник не визнає провини.

×