55-річний Володимир Данильченко із Кривого Рогу Дніпропетровської області встановив на даху будинку снігозатримувачі. Вони захищають від падіння на землю снігу і брил льоду.
— Хата вкрита металочерепицею, дах має нахил 35 градусів, — пояснює господар. — Щозими сніг збирався і сповзав пластом за першої відлиги. Щоб нікого не прибило, зчищав його вручну. Але якось були сильні снігопади, змести не встиг. Потім різко вийшло сонце, сніг зійшов лавиною. Розвалив сусідський паркан.
Чоловік установив трубчасті снігозатримувачі.
— Можна було взяти пластинчаті, вони дешевші, — пояснює. — Але в знайомих такі були, перший сильний сніг погнув їх, як фольгу. В результаті завалило веранду, обірвало водостічні труби.
Снігозатримувачі — металеві конструкції, які встановлюють на дах. Уберігають від падіння налиплого снігу і льоду на людей, водостічну систему, дерева, кущі й автомобілі. Їх установлюють на покрівлі всіх типів.
— Найнадійніші — трубчасті, — каже будівельник 49-річний Михайло Васькевич із Одеси. — Сніг по них розподіляється рівномірно, не створює надлишкового тиску на окремі ділянки. З першою відлигою сходить із даху маленькими порціями, а не пластом.
Труби для затримувачів виготовлені з оцинкованої сталі. Оптимальна довжина — 1–3 метри. Діаметр може бути від 15 до 35 мм, товщина стінок — від 1,5 мм.
— Підійдуть труби із круглим перетином і з овальним, — продовжує спеціаліст. — Якщо зими в регіоні сніжні, краще брати останні, бо розраховані на більші навантаження. Кріплення мають спеціальні отвори. В них вставляють труби паралельно одна одній. Кількість труб на один скат даху залежить від його довжини, площі й можливого навантаження. Розміщують їх рядком або в шаховому порядку.
На дахи довше 5 метрів ставлять 2–3 ряди затримувачів на відстані 1–1,5 метра. Чим крутіший скат, тим менша відстань.
— Від краю покрівлі треба відступити 50 сантиметрів, — зауважує майстер. — Бо вага снігозатримувальних конструкцій чимала, можуть завалити карниз.
Затримувачі снігу встановлюють на усіх скатах даху. Обов'язково на тих, під якими ходять люди, ростуть кущі чи стоять автомобілі.
— Насамперед варто розмітити покрівлю, закупити необхідну кількість кронштейнів і труб, — каже Михайло Васькевич. — Коли вони є — робимо отвори й монтуємо.
Отвори в даху свердлять до дощок обрешітки. До них кріплять кронштейни, перпендикулярно карнизовому звісу даху. Використовують саморізи.
— Отвори під кронштейнами обов'язково герметизують гумовими прокладками. З'єднують усі елементи затримувача наскрізними болтами.
Базовий комплект трубчастого снігозатримувача коштує від 1,1 тис. грн. Складається з 6 метрів труби і необхідних для неї кронштейнів кріплення. Виробники заявляють, що прослужать більше 25 років.
— Трубчасті снігозатримувачі акуратні й негроміздкі, — додає Васькевич. — Усі елементи покриті фарбою від корозії. Колір підбирають у тон покрівлі, щоб не псувати вигляд даху.
5 
35413
Коментарі