— Знайти нормального плиточника зараз складно, — каже 55-річний Петро Олійник із міста Жашків Черкаської області. — Майже всі виїхали на заробітки в Польщу чи Ізраїль. Хто лишився, луплять страшні ціни і роблять халтурно. Ще й не допросишся.
Найскладніше знайти майстра на невеликий обсяг роботи.
— Усі хочуть зразу брати великі об'єкти, щоб по 200 "квадратів", без підрізів і заморочок, — продовжує Петро Васильович. — Ніхто не йде закласти підлогу в тісному туалеті чи приліпити три "квадрати" плитки на стіну над робочою поверхнею кухні.
Петро Олійник виклав підлогу на ґанку сам. Плитка лежить криво, деякі відпали, шви різної товщини.
— Класти кахлі — не дуже складно, — говорить плиточник-лицювальник 44-річний Володимир Даниленко з Києва. — Принаймні на побутовому рівні, щоб було рівно й не відпало. На змаганнях лицювальників вимоги до якості вищі.
Розповідає, на що варто звернути увагу:
— Перше — виберіть рівну плитку в магазині. Всі дивляться на красу малюнка і потім звинувачують майстра, що лежить криво. Навіть ювелір не покладе рівно криву плитку.
Візьміть із пачки дві кахлі, притуліть одну до другої лицем. Якісна фабрична плитка не має горбиків, не "грає", прилягає щільно всією площею. Перевірте рулеткою діагоналі — мають бути однакові. Купіть на кілька плиток більше. Одразу беріть клей, міжшовні пластикові хрестики і затирку для швів.
Не купуйте глянцеві кахлі, особливо на підлогу. За ними важко доглядати, розводи видно завжди. Найкращі — матова або з напиленням.
— Важливо підготувати площу, — каже Володимир Даниленко. — Ідеальної не існує. По можливості збиваю "соплі" з бетону, зачищую, простукую порожнини, вкриваю ґрунтовкою. Потім кілька годин все переміряю рівнем.
Спочатку шукаю "нуль" — найвищу точку, найбільший горб. Від нього відбиваю рівень, знаходжу всі западини. У ями, глибші за 1,5 сантиметра, приклеюю старі плитки, іноді по три-чотири одна на одну. Можна підштукатурити "гримучкою" — сумішшю клею для плитки й піску. Перед приклеюванням кахлів перепади по висоті на всій площі мають бути до сантиметра. Більші не вирівняєш клеєм, бо попливе. Та й піде його багато.
Визначає, звідки починатиме приклеювати, де будуть підрізи.
— Вимірюю діагоналі підлоги в кімнаті, — розповідає. — Якщо вони різні, під однією стіною лежатимуть косинці — різні за розміром шматочки плитки. Цей бік має бути там, де стоятиме кухня чи шафа. На відкритому просторі кривизну буде видно.
Можна приховати недоліки підлоги, поклавши плитку ромбом, тобто по діагоналі. Або в шаховому порядку.
Володимир Даниленко радить спочатку потренуватися.
— Кожен клей має свої особливості, — говорить. — Якщо дуже "пливе", можна додати просіяного піску. Коли швидко сідає — будівельного мила, розтікається й не тримається — зробити густішим. За густиною має бути як вершкове масло.
На зворотний бік плитки накладає клей і розрівнює шпателем-гребінкою з висотою зубця 8–10 мм. На кутки кладе товщим шаром.
— Приклеїв і акуратно втискую на потрібну висоту, — каже Даниленко. — Під рукою мають бути гумовий молоточок і два рівні, коротенький на 30–40 см і великий 2-метровий.
Між плитками вставляє пластикові хрестики.
— Що більші за розміром кахлі, то товщі мають бути шви, — розповідає. — Між 40-сантиметровою — мінімум 2–3 міліметри, між "шістдесяткою" — 3–4. Мають бути навіть у так званої безшовної різаної плитки.
Стіни закладає знизу доверху. Перед першим рядом до стіни підбиває дошку або металевий профіль, що триматиме кахель від сповзання. Після завершення роботи знімає його.
— Не ставте перший ряд кахлів на підлогу, навіть ідеально рівну, — говорить Даниленко. — Має бути деформаційний шов. За день на стіну можна класти до двох рядів. Якщо поспішите, плитка попливе, скривиться.
Клей висихає повністю протягом двох діб. Після цього шви заповнюють затиркою. Має бути на тон-два темніша або світліша за колір плитки.
— Краще темніша, бо на світлій видно бруд, — каже Володимир Даниленко.
2 кілограми сухого клею йде для закріплення 1 кв. м кахлів із товщиною шва 5 мм.
При товщині 1 см знадобиться 3,5 кг суміші.
4 
35413
Коментарі
1