На базі моторолера "Муравей" 56-річний Микола Тарановський із міста Сміла Черкаської області виготовив установку, яка ремонтує шляхи. Нею може керувати один робітник.
— Я ремонтую моторолери і мотоцикли, — каже. — Більшість поломок стаються через ями на дорозі. Два роки думав, як вирішити проблему, зупинити руйнування асфальту на початковій стадії.
Микола Миколайович виводить із гаража моторолер з кузовом.
— Це базова модель, із часом удосконалю її, — показує. — Такі установки можна виготовляти на базі звичайних китайських моторолерів. Лише над задньою віссю треба буде встановлювати платформу, а бензиновий двигун замінити на дизельний з рідинним охолодженням.
Необхідне обладнання й матеріали для ремонту є у кузові моторолера. Тут стоять ящики для щебеню різних фракцій, відсіву, діжка для мастики з електропідігрівом, бензиновий електрогенератор, пилка-болгарка, компресор для видування сміття з ям, лопата.
— Треба докупити пневматичного утрамбовувача, і комплект готовий, — показує місце для інструменту.
Заводить моторолер. Від'їжджає від гаража, зупиняється на асфальтованій доріжці неподалік. Заводить генератор, під'єднує болгарку. Вичищає і вирівнює нею тріщину на асфальті. Компресором видуває звідти сміття, заливає рідкою бітумною мастикою.
— Цього досить, щоб дорога не тріскала далі. Більші ями треба додатково засипати відсівом, іще більші — щебенем. Усе це може робити одна людина, з якої можна спитати за якість, а не шукати серед сотні начальників. Одна така установка вирішить проблему з вибоїнами для всієї Сміли. Вона має їздити і підлатувати постійно. Це простіше, ніж залучати десятки робітників, велику техніку. Он у нас недавно ремонтували дорогу. Пригнали 12-тонну "Сканію", витратили купу грошей, а пройшло трохи часу, і на дорозі знову ями. Якби хтось постійно їздив і латав — цього не було б.
Установка обійшлася майстрові у 27 тис. грн. Він планує налагодити серійне їх виробництво.
Винайшов тимчасовий каналізаційний люк
Микола Тарановський винайшов тимчасовий каналізаційний люк.
— Як побачив, що у Львові у колекторі втопився хлопчик, ніч не спав, — каже Микола Миколайович. — Уранці взяв болгарку, вирізав із металу круг, просвердлив чотири дірки для кріплення. Поїхав до одного відкритого колектора, акумуляторною дреллю просвердлив у асфальті чотири дірки, прикрутив кришку на анкерні болти. Потім збив терпугом кути гайок, щоб у бомжів не виникло бажання відкрутити. На все пішло 10 хвилин. Кришка витримає пішоходів і легковика. Для магістрального колектора треба з трохи товщого металу. Такими можна всі відкриті люки позакривати. Щоб дірок не було, доки нові виготовляють.













Коментарі