— Вишневу наливку раніше вміли робити всі. Називали її спотикач. Це був напій на всі случаї жизні — весілля, входини, родини, та й просто бабські посиденьки. Бо наливка з вишень солодка і смачна, не те що сучасні лікери з хімією, чую її страшно, — каже 78-річна черкащанка Галина Христенко.
Миє 2 кг вишень. Розчавлює їх і насипає в скляну сулію — бутель для вина. Зав'язує її чистою полотняною ганчірочкою.
— На три дні ставлю в теплому темному місці, у комору, щоб почало бродити. Краще, якщо вишні будуть перезрілі — швидше і краще збродять і настоянка вийде насиченіша.
Всипає по чайній ложці кориці та меленого мускатного горіха. Заливає 1 л горілки. Закриває, струшує.
— І знову ставлю настоюватися в теплому темному місці. Днів через вісім, коли стане прозора, проціджую. Вишні не викидаю — печу з них пироги. Беру з півкіла цукру, роблю з нього густий сироп і вливаю у вишнівку. Добре розмішую, щоб гарно все розчинилося. Можна пити, а можна дати ще постояти — витримається, буде краща.
2 
1
Коментарі