Киянка Світлана Черниш, 59 років, готує наливку із чорної смородини. Готовий напій розливає у пляшки, ставить у холодне місце. Пригощає ним подруг цілий рік.
— У нас дача під містом, то чоловік стільки тої смородини насадив, що дівати нікуди, — каже Черниш. — І варення з неї понаварюємо, і компотів закрутимо, ще й сиру з цукром на м"ясорубці перекручуємо. А залишається — на настойку пускаємо.
Ягоди жінка перебирає, миє. Щойно вода стекла, розтирає товкачем і загортає в декілька шарів марлі. Торбинку підвішує, а під неї підставляє каструлю. Зі смородини стікає сік.
— Доки сік стікає, варю цукровий сироп, — веде далі киянка. — На кожен кілограм смородини беру кіло цукру. Його розводжу трьома склянками води й варю, доки загустіє. Піну треба знімати.
Як сироп трохи загустіє, Черниш ллє смородиновий сік і доводить до кипіння. Вливає горілки та зменшує вогонь. Наливка має не закипіти, а стати ледь густою.
— Горілки лийте стільки, скільки хочете, — пояснює. — Я завжди пробую, аби спирт не дуже відчувався. Із подругами любимо солодкі наливки та лікери.
Холодний напій розливають у пляшки.
Коментарі