Домашній сир у Києві коштує від 8 до 15 грн/кг. 65-річна Марія Бадинська з Вінниці на Лук"янівському ринку торгує домашнім сиром по 10 грн. Дає пробувати і розказує, що з нього готує.
— Я ліплю з сиру вареники, ліниві вареники, роблю запіканки, сирні бабки, — Марія Бадинська кладе в рота шматочок сиру. — Для запіканки з сиром відварюю вермішель, промиваю і добре зціджую. Змішую з домашнім сиром. Його кладу скільки захочу — інколи й порівну виходить.
У вермішель із сиром вінничанка кладе кілька яєць, додає м"яке вершкове масло. Перемішує, викладає у неглибоку каструлю або сковороду. Ставить у духовку на півгодини.
— Хто любить солодке, можна додати цукру, — зауважує Марія. — А я й без цукру їм.
Домашнім сиром Бадинська також фарширує свіжі яблука. Хвилин 20 тримає фрукти у солодкому сиропі на маленькому вогні. Вирізає серединку й начиняє яблука сиром, змішаним із цукром та родзинками.
— Тільки слідкуйте, щоб у духовці яблука дуже не попеклися, — жінка ховає свій товар у сумку на коліщатках. Іде торгувати в інше місце.
42-річна киянка Лариса Комоса купує сир на Святошинському ринку. Із нього найчастіше готує ліниві вареники. Таку страву зі сметаною й медом любить її син Сергій.
Яблуко начиняє сиром із цукром та родзинками
— Він би їх щодня їв, — каже Лариса Іванівна. — Для лінивих вареників у сир розбиваю кілька яєць, сиплю ложку цукру і дрібку солі. Перемішую. Борошна додаю стільки, щоб тісто було густе і не липло до рук.
Господиня вимішує тісто на столі руками, роздавлює великі грудочки сиру. Потім розкачує його ковбаскою і ріже ножем.
— Щоб тісто до ножа не прилипало, змочую лезо у холодній воді, — додає киянка. — Порізане тісто обережно кидаю у киплячу воду. Коли спливе, почекаю хвилинку і шумівкою виймаю у глибоку тарілку. Тільки не додумайтеся кинути в них соди, бо вареники розлізуться.
За схожим рецептом із домашнього сиру готує "колобків" Марія Купрієнко, 71 рік, із Киселівки Новгород-Сіверського району на Чернігівщині. Тісто замішує, як для лінивих вареників. Але не таке круте.
— Можна тісто руками не місити, а гарно дерев"яною ложкою в глибокій мисці розмішати, — пояснює Марія Миколаївна. — У маленькій каструльці або глибокій сковорідці нагріваю олію, щоб аж шипіла. У чашку набираю холодної води — в неї вмочую металеву ложку, щоб тісто не прилипало.
Із краю миски ложкою Марія Миколаївна бере маленький шматок сирного тіста, намагаючись надати йому круглої форми, і опускає у киплячу олію. Як шматочки підрум"яняться, перевертає їх виделкою. Сирні колобки треба посипати цукровою пудрою і їсти гарячими.
Анна Лопатко, 51 рік, із Чернігова готує вдома плавлений сир. Спочатку з молока, яке привозить із села, робить домашній сир. Трилітрову банку кислого молока ставить у каструлю з водою і нагріває.
— На дно каструлі постеліть шматок тканини, щоб банка не тріснула, — попереджає Анна Іванівна. — На маленькому вогні молоко стоїть, доки сир відділиться від сироватки.
Сир збирає у марлю і підвішує, щоб сироватка стекла. Потім викладає його в каструлю, заливає кип"яченою водою, ставить на вогонь і доводить до кипіння. Кип"ятить 6 хв., помішуючи. Відкидає на друшляк і знову складає сир у посудину. Додає 1–2 яєць, сіль і ставить на вогонь на 3 хв. Всипає чайну ложку соди. Треба швидко мішати, бо сир із содою почне підніматися вгору. На 3–4 хв. залишає на вогні для загусання.
Якщо домашній сир не жирний, Анна Лопатко радить додати вершкового масла. Коли суміш трохи охолоне, викладає на поліетиленову плівку і загортає ковбаскою. Через кілька годин плавлений сир можна їсти.
Швейцарський сир поливають білим вином
М"який швейцарський сир "Вашерен Мон Дор" готують із кінця вересня до кінця березня. Його виготовляють за жорсткою технологією. Використовують сире молоко корів тільки двох порід. Круглу форму, у якій сир дозріває, роблять із кори рожевої ялини. "Вашерен Мон Дор" дозріває на дошках із того ж дерева три тижні. Вважається, що жодне інше дерево не може надати сирові такого смаку та аромату, як свіжа кора ялини.
Класичний десертний сир "Вашерен Мон Дор" їдять ложечкою з упаковки. Із нього готують одну з не багатьох швейцарських національних страв — фондю. Сир поливають білим вином, додають кілька зубків часнику, загортають у фольгу і ставлять у розігріту духовку на 20 хв.
Сирне фондю можна спробувати у київських ресторанах. Наприклад, у київському "ФонДюБарі", що в "Глобусі" на майдані Незалежності, готують 10 видів фондю. У три з них кладуть сир. Італійське сирне фондю з чотирьох сортів сиру коштує 69 грн, вогняне сирне — 62 грн, класичне з трьох сортів сиру — 61 грн.
У ресторані "Діксіленд" на вул. Кирило-Мефодієвській, 14/2 в Києві готують тільки класичне сирне фондю.
— У розрахунку на дві особи воно коштує 225 гривень, — розповів 22-річний офіціант Євген Бардік.
2 
35413
Коментарі