За якихось 5 років східні страви люля-кебаб, піта, шаурма стали для киян такими ж близькими, як і пончики, млинці, вареники, хот-доги. Але ось штука — у Києві араби та турки рідко їдять східні наїдки. Можливо, не смакує? Зі знайомим арабом наша кореспондентка пройшлася східними закусочними Києва.
Із Амесом — 35-річним торговцем з Бесcарабки — я познайомилася на Контрактовій. Їла шаурму, а він поруч за столиком пив пиво. Я мала інші уявлення про ставлення східних чоловіків до алкоголю, але Амес чемно уточнив: у Сирії мусульманам гріх пити міцні напої, а пиво, легке вино — запросто. Так я дізналася про те, що він сирієць і що в їхній країні багато християн. І що шаурму вони шанують, як ми сало.
— А чому в нас не їсте? — питаю.
— Пробував, не те! Українські страви у вас смачніші.
Так зав"язалася розмова. Амес пояснив, що справжню шаурму готують із яловичини, рідше птиці. М"ясо загортають у лаваш зі свіжими або малосольними овочами. Вибір соусів невеликий, більше використовують спецій і трав. Сам соус негострий (шаурму залюбки їдять діти), не перебиває смак м"яса. Запах смаженої баранини чути через лаваш...
Амес недовго відмовлявся від моєї пропозиції пройтися містом і визначити, де найкраща шаурма.
У кіоску на Контрактовій над шампуром із м"ясом чаклувала темноволоса власниця закладу Марина, 31 рік.
Огірок додає пікантності, трохи часнику — помірної гостроти
Її помічниці змащують лаваш, ріжуть м"ясо, накладають капусту, мариновану цибулю та зелень, а от "запаковує" страви господарка власноруч. Амес від одного запаху її шаурми крутив носом. Я ж пробую та відчуваю щедру порцію майонезу з часником, кетчуп "Чилі" та присмак топленого сала. Амес каже, що шаурми з салом не їсть жоден із його знайомих. Хоча, як на мій український смак, дарма.
Найсмачнішу східну шаурму, як не дивно, я їла в Західній Європі, де турки, греки та араби розгорнули потужну мережу "общепіта" — дешевого й смачного.
У Німеччині, наприклад, дьонери (на відміну від шаурми, для дьонерів беруть лаваш, зліплений у вигляді кишені) готують просто гігантських розмірів. Утричі більші за київські! Впоратися з велетенською порцією можна лише хвилин за 30. І коштує такий наїдок усього 2 євро. Зайве казати, що для німців турки смажать справжнє м"ясо, а не його обрізки чи навіть фарш, як це роблять у нас.
Обійшовши східні закусочні Подолу, ми поїхали на Шулявку, де завжди багато іноземців. Знайомі сказали, що саме на Шулявці найсмачніша в Києві шаурма.
Зупинилися біля двох віконець, що виходять на вулицю з будинку станції метро. Шаурму тут готують люди "східної зовнішності", які мали б "тримати марку", та замість гарячої страви ми отримали щось холодне: куряче м"ясо, салат із капусти та шматочка помідора, часниковий соус. Амес скуштував і скривився. Страва з сусіднього кіоску взагалі вивела мого експерта з рівноваги:
— Думав, гірше за ту не буває,— пробурмотів він.
Ще в одному кіоску на "Шулявці" продавали за 5 грн шаурму зі свинини! Амес відмовився їсти, мені ж здалося, що м"яса там взагалі не було.
Нерви в Амеса не витримали, і він став телефонувати киянам-землякам. Розмахував руками, пояснював, що він із дівчиною...
Зрештою ми попрямували до палацу "Україна", де розмістився сирійський ресторанчик "Шаурма-хаус".
Пакетик-лаваш зі шматками м"яса, салатом із капусти, помідорів, солоних огірків і соусом подали гарячим, просто з грилю. Смак виявився чудовим: огірок додає пікантності, трохи часнику — помірної гостроти, ніжний соус, наче домашня сметана, м"ясо пахне незвичними спеціями. Амес був у захваті.
— Це запах моєї батьківщини, — сказав він.
Ще б пак, він же з Дамаску!
Рецепт справжньої шаурми
М"ясо нарізати тонкими скибочками, трохи відбити та залити на 12 годин маринадом із червоного оцту, оливкової олії, зелені петрушки, кориці, кардамона, гвоздики, кориандра, чорного перцю. Замариноване м"ясо нанизують на вертикальний шампур та закривають баранячим жиром. Смажать на відкритому вогні (в домашніх умовах – на сухій сковороді).Соус: 1 ст.л.пасти з насіння кунжуту або арахісу змішати з соком лимона та збити. Додати дрібно нарізану зелену цибулю, петрушку, кінзу, зелений гострий перець, сіль, трохи часнику.Засмажене м"ясо подають загорнутим у лаваш чи піту. На Сході принципово важливо – щоб соус не стікав на руки!
Коментарі