— Лобода — найперша зелень, яка вилазить весною на грядках. Вона має більше вітамінів, ніж рання цибуля та петрушка, — розповідає 78-річна Антоніна Березовська з села Угорники під Івано-Франківськом.

Пенсіонерка готує салат із лободи у передвеликодній піст. Рослину вирощує на городі.

— Смак чимось схожий на цибулю з часником, — Березовська обмиває листя, струшує та нарізає. — Чуєте, який різкий запах? Хто не любить гостренького і має проблеми зі шлунком, може спочатку лободу замочити у воді десь на годину, але не більше, бо вона побіліє і втратить свої властивості.

Нарізане листя жінка перекладає в емальовану каструлю. Каже, що алюмінієвий посуд повикидала кілька років тому, бо цей метал небезпечний для здоров"я.

— Заправляю салат тільки кукурудзяною олією, вона схожа на розтоплене вершкове масло. Так смачніше, — веде далі. — Можна додати будь-яку рибну консерву, я беру скумбрію в олії. Як не пощу, то даю ще й зварене в круту яйце, підсолюю і залишаю на 10 хвилин настоятися.

Антоніна Березовська пригадує, як у війну лобода та перші кульбаби рятували її сім"ю від голоду.

— Отаке ми їли, — зітхає жінка. — Лущили старі кукурудзи, змелювали їх у жорнах і варили найсмачнішу у світі кашу.

На ринку в Івано-Франківську листя лободи продають по гривні за пучок.

×