Ексклюзиви
Середа, 20 червня 2007 17:53

Присмак пива пробують кінчиком язика

У Львівському естрадному театрі "Не журись" свого часу народилася фраза: "Львівське пиво — то є кляса, робить із хлопа супераса". Директор цього театру 60-річний Остап Федоришин — великий поціновувач і патріот свого пива. Найбільше він любить світле розливне Львівської пивоварні. Каже, за останні 50 років воно двічі змінювало присмак.

Федоришин уперше спробував пиво на сільському весіллі у Жидачівського районі на Львівщині, коли йому було 10 років.

— Тоді живе світле пиво везли на забави зі Львова у великих дубових бочках, — розповідає Остап Васильович. — Воно таке смачне було, що всі кидали горілку, вина й ставали навколо пивної бочки.

У 1964–1965 роках під час навчання у Львівському університеті ім. Івана Франка Федоришин працював вантажником на Львівській пивоварні. Возив тачкою ячмінь до солодовні.

— На пивзаводі була бродильня, де у великих чанах бродило молоде пиво, — розповідає чоловік. — В обід ми із хлопцями відкручували в душі плафони від світильника і зачерпували ними те пиво з бочок. У плафон вміщалося 3–4 літри, до нього купували по 15 пиріжків із м"ясом. Потім плафони вкручували назад.

Раків продають по дві-три гривні за одного

У ті роки Федоришину найбільше смакували "Львівське ювілейне" та "Золотий колос". Пляшка коштувала 26–27 коп., гальба розливного — 22 коп. Остап із друзями найчастіше бував у пивному барі "Під вежею" на вул. Братів Рогатинців.

У середині 1980-х смак львівського пива зіпсувався.

— Тоді боролися з пияцтвом. Свердловини з артезіанською водою для пивоварні замурували, — веде далі. — Через кілька років пробили нові, але вода з них була вже не та.

Федоришин пригадує, що смак "Львівського" став кращим у середині 1990-х — львівські пивовари узялися за нові технології. До світлого розливного пива чоловік купує солені горішки або чіпси. А влітку сушить рибу.

— Маю власне подвір"я. Там вивішую на нитці почищену та посолену рибу, — каже він. — Головне — напнути згори марлю, щоб на рибу не сідали мухи. Інколи — купую на базарі раків. Їх продають по 2–3 гривні за одного. Відварюю в підсоленій воді.

Щоб відчути справжній присмак бурштинового напою, Федоришин радить взяти його лише на кінчик язика. У нього є і своя шкала визначення якості пива. На око вимірює висоту піни в гальбі. Називає її шумою.

— Півтора-два міліметри шуми — це аксіома для кожного шанувальника, — зазначає Федоришин. — Вона має бути рівненькою, без пухирців і залишатися до останнього ковтка.





Любителі напою відзначають "Старе місто"


Сьогодні у Львові пиво варять дві броварні — ВАТ "Львівська пивоварня" та "Перша приватна броварня".

Серед світлих сортів пива найпопулярніше "Львівське 1715". Окрім нього, "Львівська пивоварня" випускає "Світле", "Міцне", "Преміум" та "Легенду".

З-поміж напоїв "Першої приватної броварні" любителі пива відзначають "Старе місто". На броварні варять також "Світле", "Міцне", "Авторське", "Чорне", "Преміум" та "Платінум". Нещодавно почали варити пиво "Корона". Його випускають у пляшках 0,65 л.

У Німеччині сподобався "Вайсбір"

У Німеччині Остапові Федоришину припало до смаку пшеничне пиво "Вайсбір".
— Я його попробував і думав: такого пива не може бути в світі, — згадує чоловік. — Це живе світле пиво, яке ще бродить.
Німецьке пиво Федоришин пив із копченими ковбасками та тушкованою кислою капустою. У німецькому барі "Пивний путч" у Мюнхені, де починав свою кар"єру Гітлер, Остап Васильович замовляв до пива відварені з приправами свинячі ратички.

Зараз ви читаєте новину «Присмак пива пробують кінчиком язика». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода