Киянин 30-річний Артур Соколенко рік працював у США. Доти — в Європі. Каже, за кордоном їдять багато меду:
— Снідають сандвічами, тостами, вафлями з напоєм і обов'язково з медом. У них це традиція.
За сезон з'їдає 3-літрову банку продукту. Купує на ринку.
— Одного разу купив літр, а він за тиждень скис. Таке буває, якщо в мед цукру додають. А то взяв — а він слоями. Друзі підказали, що то розмішаний із патокою. А ще раз придбав — ніби натуральний, але теж неоднорідний якийсь. Виявилося, просто незрілий продукт.
Артур радить спершу зачерпнути ложкою і подивитися, як він стікає — цівка має бути рівною, її можна намотати на ложку.
— Такий спосіб використовують, коли мед свіжий. Але він швидко кристалізується і "ниткою" не стікатиме. Хоч якщо кристалізується, значить без домішок. Натуральний мед починає густішати за місяць-другий. Тільки акацієвий завжди залишається рідкий. Хороший продукт також не буває кришталево чистий. Буде пилок, краплини воску. Але в банці не має бути ніяких шарів чи різних кольорів.
Існує й кілька дідівських способів перевірити якість. Опустити в банку з медом простий олівець. Якщо продукт потемніє, значить домішували воду. Можна у краплю меду додати йод — фальсифікат позеленіє. Якщо опустити шматочок хліба, у справжньому й зрілому він затвердіє. Якщо розм'якне — то підробка.
Коментарі
2