Що головне у сучасній війні
У війні перемагає не той, хто має більше танків чи літаків, а той, у кого міцніший трикутник із вершинами народ-армія-влада. Якщо є взаємна довіра і підтримка, якщо всі – народ, армія, влада – узгоджено працюють на перемогу і мобілізують для цього всі ресурси, то таку країну не здолає жоден ворог. Коли народ владі не довіряє або якщо верховний головнокомандувач своїм бізнесом і податками від Липецької фабрики ПІДТРИМУЄ ВОРОЖУ АРМІЮ, тоді перемоги неможливі.
Анатолій ГРИЦЕНКО, 58 років, колишній міністр оборони
Гібридність війни виникла не через слабкість збройних сил, а через слабкість політиків. Вони не здатні ухвалювати адекватні рішення при виниклих загрозах для країни. Взагалі за роки незалежності інститут президентства себе дискредитував. Доклалися до цього і Кравчук, і Кучма, і Ющенко, і Янукович. ПОРОШЕНКО також НЕ ГОТОВИЙ ДО ВИКЛИКІВ, З ЯКИМИ СТИКНУЛАСЬ УКРАЇНА.
Воєнний конфлікт має кілька складових. Інформаційна війна – це прелюдія, яку ми програли. Дипломатичну – теж. Економічна війна почалася одразу після проголошення незалежності України. І в ній ми також не перемогли.
Ігор КОЗІЙ, 49 років, військовий експерт
Головне – це інформація. Все московське в інформаційному просторі України треба ліквідувати. Для нас і наших дітей вистачить європейської культури. Українському суспільству слід подумати про власну соціальну безцензурну мережу. Хто структурує інформаційний простір, той ним і керує.
Дмитро КОРЧИНСЬКИЙ, 52 роки, політик
У сучасній війні мають значення всі фактори. Який важливіший, можна говорити лише на конкретних прикладах. Дивитися, хто проти кого воює. Не можна застосувати універсальний рецепт щодо війни України проти Росії і, скажімо, Ізраїлю проти палестинських угруповань.
У війні України проти Росії найважливіші – бойовий дух і мотивація. Ізраїль за 24‑48 годин може зібрати армію в мільйон бійців. При тому, що має населення менше семи мільйонів. Україна за добу не збере такий резерв. Бо відсутня мотивація. Мобілізація для пересічного українця – це руйнування життя. ЛЮДИ НЕ ХОЧУТЬ ДОВІРЯТИ СВОЇ ЖИТТЯ ІДІОТАМ.
Найсучаснішою зброєю треба вміти користуватися. США має неймовірні технічні можливості, що переважають будь-яку армію світу. Американський морпіх не стрілятиме, а викличе підтримку з повітря. Українцю ж часто доводиться з ручним гранатометом іти проти танка. Для цього потрібна виняткова мотивація.
В Ізраїлі не раз брав участь у операціях, де треба було штурмувати будинок. Ми викликали інженерний підрозділ. Приїжджав броньований бульдозер і зносив дім. А ми вогнем не давали бойовикам вилізти звідти. На жаль, українцю у більшості випадків доведеться іти в цей будинок і наражатися на зустрічний вогонь. Тут працює лише сильна мотивація.
Також важливе керування військами. Якщо дати мавпі автомат, вона не переможе. ТРЕБА ПЕРЕСТАТИ БУТИ МАВПАМИ. В українській системі штаб батальйону не думає головою й нічого не вирішує. Стежить за виконанням наказів зверху. Це нонсенс, коли в Києві розробляють операцію, яка відбувається під Щастям. Відмовитись від цієї практики – важливіше, ніж отримати Javelin (американський переносний протитанковий ракетний комплекс. – Країна).
Цві АРІЕЛІ, 37 років, колишній ізраїльський військовий, інструктор бригади швидкого реагування Нацгвардії
Вирішальну роль у війні грає президент. Потрібен сильний вождь. Його не викарбувала поки що ні помаранчева революція, ні Революція гідності. США і Євросоюз не виграють війну за нас. Лише ми самі. А для цього повинні повалити наших внутрішніх окупантів. Генштаб, уряд і Порошенко – найслабші місця у цій війні. Вони не хочуть припиняти її. Це не я торгую цукерками з Росією, Донбасом і Кримом. Не я переправляю контрабанду через блокпости. Нам ПОТРІБНО ПОВАЛИТИ ОЛІГАРХАТ. Взяти під контроль усі телеканали. У час війни їх має контролювати держава. Звісно, вони будуть заангажовані. Але не можна виграти війну в білих рукавицях.
Микола КОХАНІВСЬКИЙ, 45 років, лідер Об'єднання українських націоналістів
Без сучасної зброї війна буде програна. Без національної єдності – також. Ці речі плюс тилове і розвідувальне забезпечення і є складовими перемоги. І не важливо, йдеться про гібридну війну чи повномасштабну. Як перша, так і друга приводять до знищення збройних сил противника.
Інформаційні технології грають винятково важливу роль. Бо війна йде не тільки за те, щоб знищити матеріальні цінності, а й за те, щоб поневолити душі. Переконати противника у своїй правоті.
ТЕПЕРІШНЯ ВІЙНА В УКРАЇНІ НАГАДУЄ ПЕРШУ СВІТОВУ. У ній також не застосовують авіацію. Інакше були б уже сотні тисяч загиблих.
Головне – зрозуміти, що це – війна. І що поразка призведе до загибелі української нації.
Юрій ЩЕРБАК, 81 рік, письменник, дипломат, учасник Ініціативної групи "Першого грудня"
У будь-якому конфлікті – класичному військовому, громадянському чи гібридному – одне з ключових завдань – це інформаційна "артпідготовка". По-перше, слід переконати власне населення у доцільності воєнних заходів. Однією з основних причин поразки США у в'єтнамській війні була деморалізація суспільства. Багато американців не розуміли її сенсу і мети. По-друге, противника треба наділити максимальною кількістю негативних рис.
Важлива частина інформаційної війни – семантична. Один і той же боєць на Донбасі, в Сирії чи в Чечні, залежно від заздалегідь визначеного ставлення, може бути "повстанцем", "ополченцем", "терористом" чи "бойовиком". У сухих звітах російських спецслужб на Північному Кавказі БОЙОВИКІВ НЕ "ВБИВАЮТЬ", А "ЗНИЩУЮТЬ".
Країна може мати сильну армію, міцну економіку. Але якщо програє інформаційну війну, то всі ці переваги будуть зведені нанівець.
Володимир ДЕРГАЧОВ, 27 років, журналіст російського видання "Газета.Ru"
Зараз потужне відчуття патріотизму і України. Люди знають, за що борються. Якщо влада буде українська націоналістична, то переможемо.
Сьогодні економіка під олігархами. А вони її сприймають як пасовисько – зібрали врожай і перебралися кудись ще. Доки економіка не буде для народу – не переможемо. Влада може притиснути олігархів. Але не робить цього.
Сашко ЛІРНИК, 53 роки, письменник-казкар
Найважливіші у сучасних війнах елементи – авіація та сили спецпризначень. Від їхнього потенціалу залежатиме успіх у кожній воєнній операції. Хоча будуть такі війни, де не вдасться нічого зробити без наземних і морських сил. Крім цього, важлива протиповітряна оборона і наявність власних ракет дальнього радіуса дії.
Інформаційна ж війна особливо важлива там, де грають на питаннях ідентичності, штучно створюють квазідержави – такі, як ДНР і ЛНР.
Даріуш МАТЕРНЯК, 31 рік, головний редактор порталу Polukr.net
Інформаційна війна завжди була одним із найважливіших складників військових дій. Це не винахід ХХІ століття. Так було і в наполеонівських війнах, і під час Другої світової. Але тепер інформаційна війна стала не додатковим чинником, а так само важливим, як традиційна. І її роль дедалі зростає.
Лукаш ЯСІНЯ, 36 років, аналітик варшавського Інституту міжнародних справ
Найголовніша тенденція сучасної війни – те, що держави перестають бути її центральними персонажами. Вони потроху делегують цю справу ПРИВАТНИМ ВІЙСЬКОВИМ КОМПАНІЯМ. Їм усе частіше протистоять також недержавні збройні угруповання: терористичні організації, партизанські армії.
ВІЙНА ПЕРШ ЗА ВСЕ ВИГРАЄТЬСЯ В ГОЛОВАХ, А ПОТІМ УЖЕ – НА ПОЛІ БОЮ. Саме інформаційна та пропагандистська політика визначає обличчя сучасної війни. Той, хто контролює настрій мас, той має запас легітимності для ведення війн, джерело ресурсів та союзників ззовні. Росія перед вторгненням в Україну за допомогою інформаційної зброї забезпечила схвалення війни у себе вдома, мобілізувала колабораціоністів в Україні та заручилася підтримкою зовнішніх "корисних ідіотів". Саме це стало одним із головних факторів її успіху.
Дмитро ОРЄШКІН, 63 роки, російський політолог
Контроль над інформацією та здатність використовувати "м'яку силу" разом із військовою дуже важливі в сучасних конфліктах. За всієї могутності й технологій збройні сили США виявилися нездатними остаточно знищити "Талібан" в Афганістані та досягти миру в Іраку. Сучасна війна – це не тільки зіткнення масивних армій на полі бою, як це було під час Другої світової. Це часто також боротьба проти повстань із боку недержавних сил, соціокультурних рухів. Стародавнє прислів'я каже, що ПЕРО ПОТУЖНІШЕ ЗА МЕЧ. Це особливо справедливо, коли йдеться про сучасну війну.
Нолан ПІТЕРСОН, 34 роки,
військовий журналіст, ветеран військово-повітряних сил США
Ключова річ – це СИСТЕМА КОМАНДУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ. Технології, моральний дух, ресурси теж важливі. Але саме ефективна система командування приводить весь цей комплекс у дію на полі бою. Вона пов'язує солдата й генерала. Від якості такого двостороннього каналу залежить, наскільки адекватно командування оцінюватиме ситуацію на полі бою та віддаватиме накази. Глобальним трендом є система управління, яка дозволяє контролювати ситуацію в режимі реального часу. Це – головна мета провідних збройних сил світу.
Валентин БАДРАК, 48 років, військовий експерт
4 
1
Коментарі