Україна врахувала рекомендації Венеційської комісії щодо мови навчання у школах. Впровадження мовної статті закону "Про освіту" відтермінують до 2023-го. Це на рік пізніше, ніж було прописано у законі.
Ці зміни внесуть до перехідних положень прийнятого торік у вересні документу. Законопроект розробили у Міносвіти і ухвалили на засідання Кабміну, повідомляють у прес-службі МОН.
"Ми вже всім зацікавленим сторонам представили "Дорожню карту імплементації мовної статті закону "Про освіту". Також докладно прописали необхідні для цього кроки – від підвищення якості вивчення української мови в школах меншин до консультацій та інших деталей", - каже міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
У відомстві також урахували рекомендації комісії щодо мови нацменшин у приватних школах. Там порадили звільнити приватні навчальні заклади від нових мовних вимог.
"В одному з пунктів мовної статті проекту закону "Про загальну середню освіту" передбачили, що приватні школи мають право вільного вибору мови освітнього процесу. Але водночас вони повинні забезпечити оволодіння учнями державною мовою відповідно до вимог державних стандартів загальної середньої освіти", - розповідає заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Досвід якої країни використовуватимуть у мовній освіті
Міносвіти подало в Уряд Державний стандарт для початкової освіти. Його поки не затвердили. У документі прописали, що у початкових класах шкіл нацменшин учні повинні мати 5 год. української мови на тиждень. Обсяг вивчення державної мови у базовій та профільній школі випишуть у нових державних стандартах
5 вересня Верховна Рада ухвалила закон "Про освіту". Законопроект підтримали 255 парламентаріїв. Суперечки виникли навколо 7-ї статті закону - мовної. Міністерство закордонних справ відправило закон "Про освіту" на експертизу до Венеційської комісії. Там відхилили претензії Угорщини щодо утискання прав національних меншин.
4 
3417
Коментарі