Україна не зменшуватиме наявні права представників національних меншин, виконуючи мовну статтю "Закону про освіту".
Про це йдеться в ухваленій заяві за підсумками засідання Ради асоціації Україна-ЄС, повідомляє УП.
"Рада асоціації погодилася, що є необхідність забезпечити збереження тих прав, які вже є у осіб, що належать до національних меншин", - йдеться у документі.
Крім того, Україна повинна врахувати експертні висновки Венеціанської комісії щодо 7 статті Закону "Про освіту".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Міфи навколо мовної статті слід спростувати - Гриневич
Міністерство освіти і науки України з рекомендаціями Венеціанської комісії погодилося. Зокрема йдеться про видовження перехідного періоду для впровадження статті. Наразі у документі прописано, що повноцінно стаття має вступити в силу до 2020-го.
"Підтримали позицію, що стаття 7 є рамковою та підлягає подальшій деталізації, зокрема у Законі "Про загальну середню освіту". Спільно з національними громадами міністерство працюватиме над подальшою розробкою різних підходів до навчання меншин з урахуванням їхніх освітніх потреб. Основна ціль – забезпечити достатній рівень володіння як державною, так і рідною мовами", - йдеться у заяві МОН.
5 вересня Верховна Рада прийняла закон, який дав початок освітній реформі в Україні. У ньому визначають, що мовою викладання в усіх навчальних закладах є державна. Але до 4-го класу діти, які підуть до школи з 1 вересня 2018 року, зможуть навчатися рідною мовою. Після цього - лише державною. Таке положення викликало протести з боку Молдови, Росії, Румунії та Угорщини. 28 вересня Міністерство закордонних справ відправило закон "Про освіту" на експертизу до Венеціанської комісії. Рекомендації Венеціанської комісії щодо мовного закону будуть враховані, але не вплинуть на його зміни.
2 
4069
Коментарі
1