Чинна система освіти порушує права дітей з національних меншин та не дає їм розвиватися нарівні з іншими.
Про це заявила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
"Ми переконані, що не існує єдиного підходу для всіх меншин. Є два фактори, які мають впливати на модель навчання для школярів з національних громад. Це - мовна сім'я їхньої материнської мови та мовне середовище, у якому живуть діти. Якщо у початковій школі закон гарантує навчання мовою меншин, то у базовій та старшій школі ми пропонуємо застосовувати наступні моделі. Перша – для школярів, материнська мова яких належить до групи східноєвропейських мов та які живуть у мовному оточенні мови меншини. Інша модель стосується освіти національних меншин, мова яких належать до інших мовних груп, ніж українська. Йдеться про угорські та румунські національні меншини", – розповідає міністр.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Захистимо статтю 10 Конституції України!" – оголосили про проведення мовної акції
Мовну статтю закону повністю впровадять до 2020 року. Рекомендоване співвідношення предметів державною та мовою нацменшин на різних шкільних рівнях визначатиме Закон "Про загальну середню освіту". Точну пропорцію предметів, відповідно до законодавства, кожна школа визначатиме самостійно.
"Наступні два роки ми використаємо для того, щоб вдосконалити викладання української мови у тих місцевостях, де мешкають національні меншини. Це включає зміну навчальних програм для вчителів, щоб вони були підготовлені до двомовного навчання, а також друк нових підручників з української мови та двомовних глосаріїв", - каже Ліля Гриневич.
5 вересня Верховна Рада прийняла закон, який дав початок освітній реформі в Україні. У ньому визначають, що мовою викладання в усіх навчальних закладах є державна. 28 вересня Міністерство закордонних справ відправило закон "Про освіту" на експертизу до Венеціанської комісії. Рекомендації Венеціанської комісії щодо мовного закону будуть враховані, але не вплинуть на його зміни.
Коментарі