В установах Європейського Союзу та Ради Європи поширили багато міфів про мовну статтю закону "Про освіту". Їх треба спростувати.
Про це заявила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
"Головний страх національних меншин – що українська витіснить рідну мову. Але це не є нашою метою. Діти зможуть з першого до останнього класу навчатися рідною. Утім з 5 класу застосування державної мови розширюватиметься – через двомовне навчання та вивчення окремих предметів", - пояснює Лілія Гриневич.
До перемовин про впровадження 7 статті закону "Про освіту" залучені освітні експерти, представники національних меншин та представники відповідних країн.
Мовна стаття у редакції цього закону дуже загальна, заявила міністр. Тому її чіткіше пропишуть у законі "Про загальну середню освіту" та постановах Кабінету міністрів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Повідомили, як навчатимуться представники нацменшин
"Зараз цих документів немає. І це один з факторів, що тривожить наших європейських партнерів. Ми вже розпочали консультації з ними. З усіма досягли певного розуміння. З Польщею та Угорщиною навіть домовилися про підписання документів за результатами перемовин. У них зафіксують важливість державної мови як чинника суспільно порозуміння. Крім того, освітні програми узгодять з нацменшинами", – каже міністр.
Мовну статтю закону введуть у дію до 2020 року. Зараз Міністерство працює над створенням методик викладання української та мови нацменшин у школах. Попри це в Україні вже працюють польські школи. Там частину предметів викладають українською мовою.
7 статтю закону "Про освіту" подали на експертизу Венеційської комісії. Поки що вона пропонує лише одну правку до українського закону про освіту - продовжити перехідний період від 3 до 7 років. Рішення від Венеціанської комісії з'явиться не раніше січня наступного року.
2 
4069
Коментарі