2017 рік був позитивним для утвердження української мови, вважає журналіст Тарас Марусик.

"Цілий рік відбувається своєрідна гойдалка між "плюсом" і "мінусом", причому "мінус" ішов не лише зсередини країни, а й ззовні. Тягловою силою змін на краще стала не держава, а активна громадськість, і відбувалося це найчастіше в протистоянні обох підходів, що привело до окремих здобутків", - пише він на uainfo.org.

У Верховній Раді не схвалили ззаконопроект №5670 "Про державну мову".

"Позитивом можна вважати реєстрацію трохи поправленої редакції законопроекту №5670 під назвою "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (№ 5670-д від 09.06.2017). Тепер сподівання на його ухвалення переносяться на 2018 рік", - вважає журналіст.

"Найвагомішим на сьогодні здобутком є новий закон "Про освіту" та його мовна стаття 7. Спільними зусиллями депутатів, експертів та громадських активістів вдалося ухвалити найкращий варіант. Але такого торпедування і шантажу з боку урядів сусідніх з Україною держав Євросоюзу не зазнавав жоден мовний закон. Ця ситуація далека від завершення. Після висновку Венеційської комісії, які мають рекомендаційний характер, і безпрецедентного втручання у внутрішні справи України Міністерство освіти намагатиметься імплементувати, як і обіцяв президент України та міністр закордонних справ, згадані висновки в тіло іншого законопроекту – "Про загальну середню освіту", - пише він у своєму блозі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Досвід якої країни використовуватимуть у мовній освіті

"Позицію президента Петра Порошенка можна описати двома словами: вичікування і риторика навздогін ухваленим законам, як це було з освітнім чи квотними законами. Нещодавно він анонсував законопроект про обов'язкову присутність української мови у сфері послуг, але це поки що слова. Крім того, такий секторальний шлях мовного регулювання є облудним і гендлярським. Цим способом складно, а то й неможливо забезпечити українській конституційний статус державної мови", - припускає журналіст.

Президент України Петро Порошенко не видав указ "Про оголошення 2018 року роком української мови". Його офіційно просили про це науковці й громадські діячі.

"Успіх квотних законів, зокрема в ефірі радіостанцій, численні приклади українізації вітрин у різних містах, сайтів торгових мереж, інших веб-сайтів, а також такі неординарні випадки, як українізація диспетчерів вісьмома вінницькими службами таксі свідчить, що українська громада випереджує українську владу на кілька кроків і не збирається стишувати ходу. Своєрідним маркером цього є збільшення на слух української мови на вулицях столиці й у великих торгових мережах у ці передсвяткові дні. Тож є всі підстави сподіватися, що в 2018 році процеси відновлення справедливості у мовній царині продовжаться і, можливо, прискоряться", - підсумував Марусик.

×