За результатами "Українського інституту інтелектуальної власності" протягом першого півріччя 2019 року в Україні від національних та іноземних винахідників загалом надійшло 28 956 заявок на патент об'єктів промислової власності. У порівняно з аналогічним періодом попереднього року загальна кількість заявок збільшилася на 2,3 %. Кількість заявок на винаходи зменшилася на 4,3 %.
З них від національних заявників - 1 188 на винаходи і 5 129 на корисні моделі. Від іноземних - 828 і 39 відповідно. Частка заявок від іноземних заявників на винаходи зменшилася й становила 41,1 %. Лідерами серед іноземних країн залишалися США - 250, Німеччина - 105, Швейцарія - 89, Велика Британія - 36 і Нідерланди - 19. На корисні моделі від заявників Словаччини надійшло - 10, Білорусі – 9, Кіпру та Латвії – по 5 і Російської Федерації - 3.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: США готує "технологічний прорив"
Україна займає перше місце за кількістю виданих патентів на корисну модель у світі. Винахід - це абсолютно нове рішення чи відкриття, а корисна модель - це дещо покращений винахід, який по суті немає новизни, - пояснює начальник відділу комунікацій та стратегії розвитку Державної інноваційної фінансово-кредитної установи Яна Підлісна.
Якщо українські винаходи почнуть масово виготовляти, то це якось вплине на економіку держави?
В Україні так званні "Малі патенти" на корисну модель та промисловий зразок є не дорогими порівняно з патентом на винаходи. Однак поставити на потік і дати комерціалізуватися, тобто отримати прибуток за те, що дослідник винайшов не так просто. Отримання патенту ще не означає, що є готові результати тестування, які й скажуть чи призведе такий винахід до підвищення конкурентоспроможності та покращення інших показників.
Крім цього, щодня з'являються все нові й нові корисні моделі. Якщо вони пройдуть перевірку доцільності та актуальності, тоді в Україні буде стрімкий перехід від сировинної економіки до продуктової. На жаль, зараз кількість усіх технічних рішень перевищує якість.
Чому лише виняткові винаходи доходять до "виробничого конвеєра"?
Є декілька причин цього процесу. Для початку відсутність попиту на ринку. Комерціалізація відбувається в тому випадку, коли є необхідність у винаході та цільова аудиторія на ринку, якій він знадобиться. Наприклад, людина отримує патент на корисну модель - металеву ємність, яка фільтрує якусь рідину. Її можна використовувати у фермерському господарстві чи у галузі харчової промисловості. Цей винахід є корисним і він вирішує певну проблему, проте вже існує покращена версія такого пристрою.
Які ще?
Відсутність фінансів на проведення лабораторних досліджень, щоб перевірити чи можливо комерціалізувати винахід чи ні. По-третє, відсутність "державних інструментів", які допомагають з усіма необхідними процедурами. Зараз в Україні існує єдина установа, яка може підтримати і провести потрібні тестування та надати рекомендації. Таким фінансовим "інструментом" є Фонд підтримки винаходів Мінекономрозвитку. Останнє - відсутність досвіду у самих творців в подальших дослідженнях їхніх винаходів.
У якій сфері найбільші проблеми із винаходами?
У галузі інформаційно-комунікаційних технологій. Згідно до законодавства України, державна система не патентує комп'ютерні програми. Таким чином, українські компанії, які займаються такими технологіями, відкривають свої офіси у США. В цій країні будь-яка інтелектуальна діяльність людини патентується. У нас таке неможливо, відповідно до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі". Саме через відсутність законодавчого підґрунтя наші програмісти виїжджають працювати за кордон, де отримуватимуть заслужений роялті - авторську винагороду.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: New Balance – стартап 1906 року
Яка галузь є рекордсменом серед винаходів?
Велика частина інновацій на території України, має своє призначення саме в сільськогосподарських підприємствах. Наприклад, такі вітчизняні компанії, як "Кернел", "Нібулон" чи "Миронівська птахофабрика" є конкурентоспроможними на своєму ринку завдяки поєднанню технологій машинобудування, штучного інтелекту чи Internet of Things, який перетворює звичні для нас речі у нові пристрої, створюючи як розумні годинники, так і розумні міста.
Також у нас величезний прорив здійснили у сфері енергетики. Чимало розробок є у галузі космосу. На жаль, останні теж не комплементуються через законодавчі бар'єри. Серед лідерів є й харчова промисловість.
Які винаходи не можна запатентувати в Україні?
Існує два підходи до патентування - європейський та американський. У першому, куди потрапила й Україна, вилучені методи практичної діяльності людини, тобто вони не патентуються. У другому - навпаки. Також в нашій державі відповідну правову охорону не можуть отримати ще і методи організації, управління, методи виконання розумових операцій, комп'ютерні програми, результати художнього конструювання, умовні позначення, топографія інтегральних мікросхем, породи тварин, сорти рослин тощо.
Щодо останніх, то, наприклад, Національний університет біоресурсів та природокористування виводить велику кількість нових рослин та жуків і проводить різні мутації. Проте ці методи не патентуються і їх легко вкрасти. Є чимало прикладів, коли на конференціях чи інших подіях українські науковці представляли свої відкриття, а їх потім легко копіювали.
Чи є в Україні корисні винаходи, які використовують назагал?
Так. Наприклад, Національна академія наук України запатентувала надзвичайно багато своїх винаходів у сфері енергетики чи зварювальних матеріалів. Їхні технології є одними з кращих, які розроблялись. За інноваційним потенціалом в нашій країні лідирує аграрна компанія Нібулон. У них є спеціальна лабораторія, де завдяки комп'ютерним технологіям можна визначити на якій відстані необхідно посадити насінину, щоб вона найкраще проросла та дозріла.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Музичний інструмент розорив винахідника
Чи можна безкоштовно провести усі дослідження та масово виготовляти і використовувати винахід?
На конкурсних засадах Фонд підтримки винаходів Мінекономрозвитку надає до 500 тисяч гривень, у вигляді послуг учаснику другого етапу конкурсу та два мільйони переможцеві конкурсу. До послуг, які може запропонувати Державна інноваційна фінансово-кредитна установа, належать: розроблення бізнес-моделі, підготовка презентаційних матеріалів, проведення лабораторних тестувань, підготовка патентної заявки, аналіз патентної чистоти і консалтингові послуги.
Опісля надання послуг стартапу, вирішують чи можливо подальше інвестування у нього. Після цього винахідник отримує додаткові кошти на створення підприємства. Протягом трьох років після цього власник стартапу залучає інвестора і здійснює господарську діяльність без участі Мінекономрозвитку.
"Фонд підтримки винаходів Мінекономрозвитку" є експериментальним проектом який реалізується з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019. Зараз це єдиний державний інструмент для підтримки стартапів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків та інших результатів творчої інтелектуальної діяльності людини. Проект відбирає їх і надає фінансову підтримку в вигляді послуг та створення спільного підприємства для подальшого розвитку стартапів. Усі детальні умови конкурсу можна знайти на сторінці "Фонду підтримки винаходів Мінекономрозвитку".
3 
4069
Коментарі