Ексклюзиви
Пʼятниця, 12 липня 2019 09:00

"Зараз із Донбасу здебільшого їдуть у пошуках кращого життя, як гастарбайтери"
7

1,5 млн переселенців сьогодні налічує офіційний реєстр. Люди мають купу проблем і вирішити їх дуже складно. Захистити їх має держава.

Які зараз стосунки між державними інституціями та внутрішньо переміщеними особами, розповідає Gazeta.ua координаторкa центру "Допомога Дніпра" Іриною Булишева.

Благодійний фонд "Допомога Дніпра" створили у травні 2014-го. Команда волонтерів в умовах відсутності державних інституцій і законодавчої бази під час війни взяла на себе функції державних служб порятунку і приймала українських громадян, що тікали з війни. Центр став найбільшим та єдиним в Україні, який надавав повний цикл допомоги переселенцям.

Автор: Георгій Крюченко
  Держава за 5 років не прийняла жодного законопроекту щодо переселенців, каже Ірина Булішева, головна коордінаторкa центру "Допомога Дніпра"
Держава за 5 років не прийняла жодного законопроекту щодо переселенців, каже Ірина Булішева, головна коордінаторкa центру "Допомога Дніпра"

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вмістити життя у валізу: переселенці створили інтерактивну інсталяцію

Ірино, розкажіть трохи про організацію, про команду, як все почалося?

Насправді ми тоді всі прийшли сюди ненадовго, нам тоді важко було уявити, що все це триватиме і досі. Особисто я до цього не готувалася. А потім, коли хлинув потік біженців з Донбасу та Криму, зрозуміли, що, окрім нас їм допомогти нема кому і вже не було часу на роздуми. То ж ми не стали втікати від реальності та взяли на себе цю відповідальність.

Основна команда це: Влад Макаров - голова організації. У цивільному житті він - голова федерації теквондо International Taekwondo Federation у Дніпропетровській області, міжнародний інструктор, майстер спорту, має чорний пояс, 7-й дан. Я, Ірина Булишева – головний координатор, логіст, досі займаюся розселенням переселенців по області та Україні і вирішую інші питання, та Людмила Хапатько – художниця, фотограф, вона, окрім іншого, займалася адміністративною роботою та регістрацією. Разом із чоловіком Сергієм вони розробили єдину унікальну систему повного обліку переселенців.

На нас лягли питання з організації, розселення, вирішення побутових, юридичних, медичних, психологічних питань та забезпечення переселенців їжею, одягом і всім необхідним.

Тобто ви по суті замінили собою державну інституцію на той час?

Так наша організація навіть видавала "Довідку переселенця", яка вважалася офіційною на всій території України. Дозвіл на це надала обласна адміністрація.

Вам хтось за всі ці 5 років платив зарплату?

Ні. І тоді і зараз ми робили все це безкоштовно, хіба що коли отримували гранти від іноземних донорів, там нам передбачалася якась зарплатня.

Скільки переселенців пройшло через вашу організацію?

37 тисяч переселенців зареєстровали, та кількість зареєстрованих звернень - більше 100 тисяч. Окрім них до нас зверталися і звертаються й інші категорії громадян. Наприклад – жертви домашнього насильства, яких до нас влаштовує поліція, бо їх нема куди поселити. Часто звертались військові, які теж не знали, хто їм може допомогти.

Хто допомагав "Допомозі Дніпра"? Звідки ви брали ресурси, щоб забезпечити усіх цих переселенців з зони військових дій?

Найбільше - прості громадяни, українці. Несли все: продукти харчування, одяг, взуття, побутові речі, гроші. Все, що є в "Допомозі" - принесли люди, кожну виделку та дитячу іграшку. Також допомагали міжнародні організації, донори. Кімнати та кабінети відремонтовано, в основному, за грантові кошти від цих організацій.

Ми зібрали меблі та побутові речі і він поселив там сім'ю з 10-ма дітьми

Та основна підтримка – це громадяни та небайдужі люди. Допомагали церкви усіх можливих конфесій. Найбільше – католики та протестанти, кришнаїти постійно приходили, навіть якась африканська церква допомагала, усіх не перелічити. Багато людей пропонували забрати біженців до себе додому - в когось пуста хата, або кімната у гуртожитку. Були дні, коли стояла черга з таких людей, що забирали переселенців до себе додому.

Наприклад, один хлопець, Максим, сказав, що у нього пустий дім є в Могильові(село в Царичанському районі Дніпрропетровщини. - Gazeta.ua), але нема меблів. Ми зібрали меблі та побутові речі і він поселив там сім'ю з 10-ма дітьми. Ми досі передзвонюємося із ним.

  Організація навіть видавала "Довідку переселенця", яка вважалася офіційною на всій території України, розповідає Ірина Булишева
Організація навіть видавала "Довідку переселенця", яка вважалася офіційною на всій території України, розповідає Ірина Булишева

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд виділятиме переселенцям житло по новій системі

Ця сім`я досі там живе?

Ні, вони повернулися додому у Слов`янськ коли місто звільнили. Та Максим потім поселив у тому домі інших переселенців.

Мабуть вистачить на книгу?

Так, унікальні історії та досвід наших громадян. Якось до нас приїжджали проводити тренінги іноземні спеціалісти. Вони почали нам розповідати, як мити руки, бо в їх методичках йшлося про війни в африканських країнах. Ми слухали, а потім встали і почали розповідати про свій досвід і тоді вже лектори слухали нас. Бо у нас був унікальний досвід, який ми набули саме в умовах української війни та місцевих реалій.

Яку допомогу переселенці отримують від держави?

Проблема в тому, що будь-яка допомога від держави може надаватися тільки в рамках законодавства. За всі 5 років війни не було розроблено жодного закону по переселенцям. Відповідно, якщо така допомога не прописана в законі то і в бюджет не закладаються кошти на вирішення цих питань. Наприклад, на 2019 рік знову не закладено ніяких коштів. Є тільки розпорядження Кабінету міністрів про щомісячні соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам їх розмір складає:

- для пенсіонерів, дітей, студентів денної форми які досягли 18-річного віку (до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) - 1000 гривень на одну особу (члена сім'ї);

- для осіб з інвалідністю від 100 до 130% від прожиткового мінімума;

- для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї).

Загальний розмір допомоги на сім'ю не може перевищувати 3000 гривень, для сім'ї, до складу якої входять особи з інвалідністю або діти з інвалідністю, - 3400 гривень, для багатодітної сім'ї - 5000 гривень.

Автор: Ліко Толорая
  Кімнати у центрі допомоги переселенцям. В Україні тільки біля 7 тисяч внутрішньо переміщених осіб забезпечені житлом
Кімнати у центрі допомоги переселенцям. В Україні тільки біля 7 тисяч внутрішньо переміщених осіб забезпечені житлом

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пропонують експеримент із обміну житла для переселенців

А якісь управління існують у містах? Хто займається питаннями переселенців у містах та селищах?

У містах та селищах можуть створюються різні управління та департаменти, але це в рамках місцевого самоврядування. Тут вже багато залежить від місцевої влади і громади, наскільки вони розуміють та хочуть вирішувати ці питання. Десь є дуже ефективні управління, а десь тільки подарунки діткам на свята. Та в будь-якому разі така глобальна проблема має вирішуватись на державному рівні, а не на місцевому.

Доля 1,5 млн переселенців – громадян України не може вирішуватись людським фактором лояльних чи нелояльних голів міст та селищ. Захистити цих людей має держава.

А як держава допомагає переселенцям із житлом?

Наразі існує дві державні програми підтримки - у першому випадку 50% за житло сплачує переселенець, а інші 50%– держава. У другому - місцеві бюджети 50% - 50% держава. За минулий рік за цими двома програмами було придбано 116 квартир для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, зокрема, у населених пунктах:.

В цілому згідно статистики Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, станом на 1 січня 2019 року, офіційно забезпечені житлом з майже 1,5 млн переселенців – 7726 по всій Україні.

Що у даному випадку означає слово "офіційно"?

Те, що всі інші влаштовуються самостійно без допомоги держави, своїми силами та місцевих громад.

Автор: Ліко Толорая
  Художня майстерня в центрі "Допомога Дніпра"
Художня майстерня в центрі "Допомога Дніпра"

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Переселенцям відремонтували 12 квартир за гроші Німеччини

Що, на вашу думку, мають робити переселенці, щоб привернути увагу влади до своїх проблем?

На жаль переселенці, проблеми яких ігноруються державою, мовчать. І складається враження, що проблеми не існує, як і з багатьма іншими викликами в нашому суспільстві.

Якщо ніхто не жаліється, то і проблем значить не існує.

Але ж ця категорія людей є постраждалими, хіба їх проблеми не мають вирішуватись державою автоматично?

Це, на жаль, риторичне запитання, ми можемо тільки оперувати фактами і бути реалістами. Переселенці мають об'єднуватись і вимагати від влади підтримки. Поки що іншого шляху немає.

Україна для нього вже як інша європейська країна

Зараз продовжують їхати люди з Донбасу?

Так, їдуть і не менша кількість, але специфіка дещо змінилася. Зараз здебільшого їдуть у пошуках кращого життя, як гастарбайтери. Адже, уявіть, що таке 5 років для 13-річного хлопця, який закінчив школу і сформувався в умовах окупації та російської пропаганди. Україна для нього вже як інша європейська країна.

Зараз ви читаєте новину «"Зараз із Донбасу здебільшого їдуть у пошуках кращого життя, як гастарбайтери"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 3207
Голосування Чи потрібно знімати торгову блокаду з ОРДЛО?
  • Ні. Торгувати з окупантом категорично заборонено!
  • Так. Торгівля і так процвітали, але в форматі контрабанди чи Ротердам+
  • Посилити торгові санкції, заборонити возити будь які товари на окупований Донбас
  • Кордони для товарів мають бути відкриті повністю
  • Свій варіант (у коментарях)
Переглянути
Погода