12 березня у столичній галереї "АВС-арт" відкрилася виставка художників родини Надєждіних - Михайла Недєждіна, його доньки Оксани і сина Андрія. На ній показують близько 50 їхніх картин.
"Нашим першим учителем був батько. Ми жили в приватному будинку. Місця для майстерні в ньому не було, тому батько обладнав її у повітці. Постійно крутилися там з сестрою. Коли мені було 4 роки, тихенько зайшов туди сам. Яскравими фарбами обмалював усі щойно побілені стіни. Коли всередину зайшов батько, я злякався. Та він не став мене сварити. На всі мої малюнки поставив рамки, а на вході у повітку повісив червону стрічку. Потым перерізав тут стрічку і так відкрив свою першу виставку", - розповів кореспонденту Gazeta.ua Андрій Надєждін.
"Батько завжди каже, що своїм мистецтвом ми завдячуємо мамі. Вона ніколи не малювала, але завжди підтримувала батька у складні роки. Без неї він ніколи б не став художником", - додав він.
У дитинстві Андрій мріяв стати археологом і військовим, та обрав мистецтво.
"Ніколи про це не шкодував. Зараз усі працюємо в окремих майстернях і ніколи не критикуємо одне одного. Просто дивимося на картини і обговорюємо. Наше мистецтво - це, скоріше за все, філософські роздуми на ту чи іншу тему. Мої картини - символічні, Оксанку більше тягне до абстрактного мистецтва, а роботи батька - більш експресивні. Свій стиль він називає "експресивним конструктивізмом", - розповів Андрій.
"Всі ми малюємо картини швидко, але довго думаємо над ними", - додав він.
На відкриття виставки прийшов художник Іван Марчук. Він обійшов усі три зали. Зупинявся біля кожної картини. Роздивлявся техніку, у якій виконані роботи.
"Ця виставка мені сподобалася. Насамперед - своїм мистецтвом. Коли ішов сюди, думав, що побачу тут соцреалізм. Принаймні, у старшого. Але цих пережитків у роботах цих художників нема. Найбільше сподобалися картини Михайла Надєжкіна. Він цікаво підбирає кольори і вміє придумати гарну композицію", - сказав Іван Марчук.
Коментарі
1