Чиновники безкоштовно розбирають музейні картини, замінюючи їх копіями

Українські музейні скарби масово розповзаються по чиновницьким колекціям. Стати власником картини державного фонду можна з посвідченням слуги народу, про це йдеться в програмі "Гроші".

Красти музейні цінності вже давно не модно, бо цінні картини заміняють підробками. Минулого року скандал накрив навіть Кабмін. Два музейних полотна Миколи Глущенка, які міністри повернули в музеї, виявились підробками. Ціна втрачених полотен сягає мільйона гривень.

Працівник одного зі столичних музеїв Данило каже, що підміна полотен чиновниками стала настільки популярною, що сьогодні і самі музейники не уявляють, що в них справжнє. Механізм простий: державний службовець орендує картину, щоб прикрасити робочий кабінет. Що він поверне - ніхто не перевіряє. Співробітник підтверджує, що зараз в українських музеях стоять копії відомих полотен.

Програма "Гроші" вирішила з'ясувати, наскільки легко чиновнику підмінити музейну картину. Журналісти поїхали на Київщину з народним депутатом Олександром Бригинцем. Начебто взяти музейну картину для виставки. Депутату погоджуються допомогти. Годину шукають щось дороге, але не питають жодного документа. Щоб отримати картини, треба дозвіл районного керівництва. Директорка музею зникає на кілька хвилин, повертається та дає дозвіл. В галереї на столичному Андріївському узвозі заявили, що картина місцевого художника буде коштувати приблизно 2,5 тисячі гривень, а підробити її можна за 12 годин. За тиждень копію полотна журналісти відвозять у музей. Директорка музею та начальник відділу культури приймають картину-копію та погоджуються дати в оренду ще одну. Тільки через деякий час помічають, що картину повернули не ту, яку вони віддавали. А чиновниця, яка мала б одразу викликати міліцію, переконує директорку музею, що картина не підробка. Директорка музею розводить руками, а чиновниці хоч би що. Вона абсолютно не реагує на те, що її підлегла виявила підробку.

Ще один спосіб стати власником музейного експоната - підкупити директора музею. Правда, музейний працівник Данило стверджує: підмінити картину чи підкупити музейника - справа марудна.

"Що стосується домовленості з верхівками музею, в цьому може бути задіяна велика кількість людей, що такого плану крадіжка майже не матиме сенсу", - розповідає Данило. В такому разі співробітник музею заявляє, що простіше просто вкрасти полотно.

×