Минулими вихідними у столичному Театрі драми і комедії на Лівому березі Дніпра відбулася прем"єра комедії Олександра Островського "Не все коту Масляна".
47-річний режисер Олексій Лісовець трактує цю стару російську п"єсу несподіваним чином. Старий московський купець Єрмил Зотич Ахов хоче взяти заміж юну Агнію, доньку бідної вдови. Але небіж Ахова, молодий прикажчик Іполит, переходить дядечкові дорогу, й Агнія дістається йому. Справедливість нібито торжествує.
Одначе у Лісовця все інакше. Він узяв на роль Ахова актора Володимира Іллєнка. У нього зовнішність і манери боксера-важковаговика, старого чемпіона, який ще, можливо, іноді виходить на ринг. Окрім того, цей Ахов — чоловік дуже замислений, аж занадто — як для комедійного персонажа. І це якийсь час збиває публіку з пантелику, вона намагається про всяк випадок посміюватися, потім замовкає й чекає, що буде далі.
Ця борода робить його дуже подібним до Льва Толстого
Ахов-Іллєнко найменше схожий на дрімучого купця-самодура. У нього європейський одяг і скульптурно-шляхетний профіль. Тому в першому акті Ахов дивно нагадує німецького філософа Гегеля, який випадково опинився в Замоскворіччі й вирішив тут одружитися.
У другому акті його зовнішність раптом змінюється. Він — у простонародному одязі, борода — лопатою. Ця борода робить його дуже подібним до Льва Толстого. Подібність не лише зовнішня — Ахов справді схожий на Толстого похмурою чесністю перед собою й перед іншими. Він не прикидається кращим, ніж є, навіть коли буває скупердяєм, циніком або егоїстом. Він ні разу не всміхається. Бо він для цього надто розумний і печальний. Він, можливо, передчуває свою близьку смерть — і в останню мить раптом дуже захотів, хоч ненадовго, відчути себе молодим поруч із юною жінкою.
Але тут, мов чортик з табакерки, виникає небіж Іполит (артист Олексій Тритенко). Попри молодість і веселу натуру, Іполит здається просто життєрадісним дурнем і не більше. Зрештою, така сама чарівно-нерозумна й красуня Агнія (артистка Анастасія Карпенко). Утім, на сцені є принаймні одна чарівно-розумна жінка — вдова-мама (актриса Ірина Мак). Але Ахов її не помітив, що додає до всього ще краплю драматизму.
"Пожалійте мене!" — каже Ахов, і це викликає в залі сміх — необережний і трохи нервовий, бо Ахова справді шкода, як буває шкода хорошого боксера, який програв бій, бо вчасно не пішов із рингу.
Коментарі