Після інституту ми з дружиною працювали вчителями у Першокостянтинівці на Херсонщині. Це останнє село Чаплинського району перед Кримом. Якось возили 3-річного сина в Херсон на обстеження. У райцентр повернулися під вечір, автобуса в село вже не було. Нас підібрав на старенькому "Москвичі" мовчазний чоловік із чорнявим хлопцем-підлітком. Коли дорогою розговорилися, я зауважив, що наше село в народі називають Чакраком.
— Кажуть, тут раніше жили татари, — теревенив я. — Але Сталін їх виселив 1944-го.
Водій поглянув на мене, але нічого не сказав. Утім, довіз не тільки по трасі, а й підкинув у село майже під саму хату.
— Даремно ти йому сказав про Чакрак, він же кримський татарин, — дорікнула дружина, коли зайшли додому. — Може, йому боляче.
Вона виросла в Узбекистані, в її класі навчалися уфимські, казанські й кримські татари. Досі згадує однокласника на ім'я Рефат, який захищав її від хлопців.
Я не міг тоді знати, що через 30 років біль того татарина відгукнеться в мені піснею Джамали.
Ми не сумнівалися, що її пісня — найкраща. Але бентежило, чи зрозуміє її Європа. Після Руслани — це друга наша співачка, якою хотілося пишатися. Зачаровувала не тільки мелодія, а й слова пісні:
Коли приходять незнайомці,
Вони приходять у твій дім,
Вони вбивають вас усіх і кажуть:
"Ми не винні… не винні".
Це співзвучно нашому часу і тому, що нині відчувають мільйони українців.
Останні роки Євробаченням ми з дружиною практично не цікавилися. Бо після перемог доволі дивних співаків і груп конкурс перетворився на змагання пересічних, подібних одне до одного виконавців. Ані мелодіями, ані текстами вони не запам'ятовувалися. І не мало значення, яку країну представляли — нічого національного й оригінального в них ми не бачили.
Джамала стала врівень із Селін Діон, Тото Кутуньйо, гуртом АББА та іншими найяскравішими переможцями Євробачення за його понад 60-річну історію. А по суті, навіть перевершила їх. Бо зуміла засобами мистецтва передати не ліричні почуття, а трагедію народу. Перетворила пісню на драматичну притчу про одвічні людські цінності — свободу, справедливість, відчуття батьківщини. І Європа зреагувала правильно.
4 
1
Коментарі