Щаслива та література, яка має таких серйозних письменників, як Момо Капор. Щасливе те місто, яке має такого співця, як Момо Капор. Для сербської літератури він створив неповторний і легкий стиль письма. Белград він ославив, здається, чи не в кожному своєму слові.
Капор буває різним — іронічним, щемким, пронизливим, ліричним, ностальгійним… Але він, як мало хто в літературі, має талант бачити невидимі зв'язки, глибоко прозираючи крізь реальність. Ніхто так достовірно і несхоже не писав про останню війну на Балканах. Саме з Капорових "Облудників" (перекладених, до речі, українською), які почали так звану "джинс-прозу" в Югославії, немов із гоголівської "Шинелі", виходить іронічна пост'югославська література.
Про Момо Капора
Момо Капор — один із найчитаніших сучасних авторів… Почавши читати його, вже не відірватися — давно забуте відчуття справжності затягує сильніше за будь-який наркотик.
Ірина Решетникова, російська журналістка
Момо Капор пише про людей у Белграді, про звички й менталітет, про кав'ярні й крамниці, а не про пам'ятки архітектури чи музеї — ось що відрізняє його від решти. Капор не малює, подібно Мілораду Павичу чи Бориславу Пекичу, історичний пейзаж давнього Белграда — він малює нам краєвиди Белграда сучасного.
Олена Концевич, літературознавець
Якби я народився знову, то був би художником. Від письменництва залишив би лише підписи на чеках.
Момо Капор
Коментарі