Прокат фільму "Гетьман" кінокомпанії "Злагода" розпочався 29 жовтня. Стрічку показуватимуть у 70 кінотеатрах України. Вона розповідає про любов гетьмана Богдана Хмельницького та польки Гелени Чаплинської. Жінка зраджує його і цим загострює конфлікт між козаками й поляками.
За основу сценарію взяли минулорічний роман підприємця з Дніпропетровська Віктора Веретеннікова, 75 років. Режисер – уродженець Краматорська на Донеччині Валерій Ямбурський, 47 років. Знімали на Львівщині – в Олеському, Свірзькому та Золочівському замках і в Києво-Печерському заповіднику. Через анексію Криму скасували зйомки в Бахчисараї.
Кіно про козаків в Україні знімають регулярно. Популярний цей сюжет і за кордоном
1. "Мазепа", 1909 рік, Росія
Німа стрічка режисера Василя Гончарова за мотивами поеми Олександра Пушкіна "Полтава" й лібрето опери Петра Чайковського "Мазепа". Тривалість – 16 хв. Гетьмана зіграв 22-річний Андрій Громов.
Знімали в московському кіноательє Олександра Ханжокова. Усе виробництво зайняло п'ять днів. Ханжоков запланував випустити серію історичних фільмів. Перший – "Песнь про купца Калашникова" – вийшов на екрани навесні того ж року. Другим був "Мазепа". Перший – успішний, другий – провальний.
"Якісь справи фірми перешкодили мені бути присутнім на зйомках картини. Пам'ятаю, що вона не вдалась і успіху не мала", – роповідає Ханжоков у статті для журналу "Искусство кино" 1937-го.
2. "Козаки", 1928 рік, США
Фільм студії Metro-Goldwyn-Mayer. У кінорейтингу IMDB набрав 8,1 бала з 10 – стільки ж, як "Термінатор" чи "День бабака". Головного героя зіграв один із найпопулярніших американських акторів німого кіно Джон Гілберт. Це була остання з його успішних ролей. З появою звукового кіно кар'єра Гілберта пішла на спад. Його герой – син козацького ватажка Лукашко. Замість ходити з побратимами в турецькі походи, залицяється до селянки Мар'яни. Її зіграла француженка Рене Адоре. Його конкурента – російського принца Олєніна – швед Нільс Астер.
Дослідниця 31-річна Наталка Приступ пише: "Це був один із перших голлівудських фільмів з козацькими вправами на конях – так званою джиґітівкою. На її традиціях був заснований американський стиль western і комплекс вправ сossack vaulting. Практично всі кінні трюки в американських фільмах 1930-х були козацькими".
3. "Запорожець за Дунаєм", 1937 рік, США
"Батьком українського танцю" називали хореографа Василя Авраменка в діаспорі. У 1930-х він створив біля Нью-Йорка "Український Голлівуд" – величезні декорації українського села. 1935-го зняв фільм-оперу "Наталка Полтавка". Після цього вирішив екранізувати оперу Семена Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм". Фільм триває майже 2 год., зокрема 1,5 год. займає музична частина.
За вокальні партії у стрічці відповідав Антін Рудницький – диригент Київського і Львівського оперних театрів, який щойно перебрався до США. "Під час знимок мусить панувати довкола найповніша тиша, бо апарати, незвичайно чулі, ловлять навіть найдрібніший шелест, – пише він у статті "Як повстала фільма "Запорожець за Дунаєм", опублікованій у львівській газеті "Діло". – Трапилося декілька разів, що знимку треба було переривати, бо інжиніри при апаратах почули раптом гудіння пропелєра літака над головами чи стук молотка робітників, які десь недалеко направляли дім. Дарма що студія, де відбуваються знимки, зовсім ізольована, на такі випадки нема ради. На слова "Загальна тиша! Знимка!" всі, що були у студії – яка сотня людей – завмирали й дослівно "стримували віддих". Після слова "Готово" головний інжинір давав дзвінком сиґнал до кімнати з машинами. Звідтам у відповідь давали два дзвінки до нас униз. Це був знак, що від тої хвилини апарати включені й мікрофони діють. Орхестра сиділа з приготовленими вже інструментами: смички лежали на струнах. Дуті інструменти приготовлені при губах. За цим заповідали вже до мікрофону: "Номер такий то й такий. Знимка перша" – і в цій хвилині орхестра, хор і співаки починають. При найменшій помилці треба було знимку переривати й починати все наново. У співаків найменша нечистість чи нерішучість інтонації, найменше хвилювання голосу мало такий самий наслідок. Не дивниця, що "зверхні" наслідки навіть півгодинної знимки можна порівняти з ефектом кількагодинного пересиджування у турецькій парні".
4. "Тарас Бульба", 1962 рік, Югославія та США
Сценарій писали під володаря "Оскара" Берта Ланкастера, він мав зіграти Андрія. Та роль дісталася Тоні Кертісу, зірці комедії "У джазі тільки дівчата". На зйомках він познайомився з майбутньою дружиною Крістіан Кафуман – грала панночку Наталю. Тараса Бульбу втілив також оскароносець – Юл Бріннер.
– У світі знають Гоголя, тому є багато екранізацій його творів. Але переважно це – артхаузне кіно, – говорить засновник мережі "Кінопалац" Богдан Батрух, 58 років. – Шкода, що югославсько-американського "Бульбу" не побачив український глядач. За радянських часів діяло ембарго на американські фільми. Не було змоги показати його й після розпаду Союзу, бо в 1990-х у нас не дотримувалися авторських прав. Тепер це кіно можна подивитись онлайн. А щоб масово – нема в Україні звичаю ходити в кіно на не нові фільми.
5. "Мазепа", 1976 рік, Польща
Екранізація драми Юліуша Словацького. В молоду дружину воєводи Амелію закохуються троє чоловіків: син воєводи від першого шлюбу Збіґнєв, король Ян Казимир і його придворний – "відважний і хитрий козак Іван Мазепа". Сюжет закінчується трагічно: Збіґнєв вкорочує собі віку, Амелія вмирає. Воєвода наказує схопити Мазепу й голого прив'язати до коня. Згодом відпускає його. Мазепа на очах короля вбиває себе кинджалом.
Це режисерський кінодебют актора Ґустава Голубека. У рік випуску фільму його вперше обрали до Сейму. Відмовиться від мандата після оголошення військового стану 1982 року.
3 
1
Коментарі