Окрім усього іншого, літо добре тим, що країна відпочиває від політиків. Але ж все приємне колись закінчується. І от вони повертаються з екзотичних курортів, дорогих країн і номенклатурних санаторіїв: засмаглі, сповнені сил, готові до вересневих боїв.
Цей місяць для української політики — особливий. Він завжди щось приносив. У вересні 2000-го зник Георгій Гонгадзе. 2002-го спалахнув скандал через нібито продаж Іраку систем протиракетної оборони "Кольчуга", водночас опозиція підняла десятки тисяч людей на масові демонстрації. У вересні 2004-го отруїли Віктора Ющенка. Торік у цей час відправили у відставку уряд Юлії Тимошенко.
Утім українська політика завжди, незалежно від пори року, сповнена зовнішнього драматизму. Своєрідний театр. На сцені завжди пристрасті, сильні почуття й ефектні фінали. Актори сваряться й миряться, кохаються й ненавидять. Але за кулісами вони — просто колектив підприємства, серед якого можуть бути непорозуміння чи суперечки.
Якось одразу після помаранчевої революції багатьох вразило, як тодішній глава Дніпропетровської облдержадміністрації Юрій Єхануров зворушливо й привселюдно розцілувався з Леонідом Кучмою. Тоді в мільйонів іще не вщухли майданні почуття. Не так давно Юрій Іванович важко працював на перемогу Віктора Ющенка, а Леонід Данилович усіма законними й не дуже способами — проти неї. А тут — палкі поцілунки. Нічого дивного. Просто те, що зазвичай роблять за кулісами, зробили на сцені.
Актори сваряться й миряться, кохаються й ненавидять
Хтось із відомих європейських діячів минулого століття сказав приблизно так: якби люди знали, як роблять ковбасу й політику, їм просто не захотілося б жити. Європа відтоді пішла далеко вперед. Змінилося й політичне закулісся. Але для нинішньої України та сентенція підходить на сто відсотків. Формально українська політика ділиться на табори, партії чи блоки. Але то для публіки. Насправді ж це підприємство, де робітники час од часу переходять з одного підрозділу в інший. Губський був із Януковичем — опинився з Тимошенко. Чорновіл працював із Ющенком — перейшов до Януковича. Бугаєць із Партії регіонів перебрався до Мороза. Це так, для прикладу.
Тут не Європа. У закулісному житті здавалося б непримиренні опоненти часто мають спільний бізнес, охоче проводять разом час, відпочивають на одних курортах. Тому якщо треба — без проблем домовляються. Навіть коли в цей самий час щосили "мочать" одне одного в пресі та на телебаченні. Власне, домовлятися завжди добре. Та проблема в тому, що дуже часто такі домовленості — не в інтересах суспільства.
Отже, починається вересень. Знову будуть політичні пристрасті й зворушлива публічна боротьба за народні інтереси. Та не варто перейматися. Просто української політики без цього не буває. Насправді ж робиться вона, як ковбаса — без зайвих очей.
5 
1
Коментарі