"Ситуація на території Криму й Севастополя рівнозначна міжнародному збройному конфлікту між Україною й Російською Федерацією. Він почався не пізніше 26 лютого 2014 року, коли РФ розгорнула особовий склад своїх збройних сил, щоб отримати контроль над частинами території України", — йдеться у звіті прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі від 14 листопада.
"Рішення Гаазького трибуналу означає, що все, що сьогодні відбувається в Криму — викрадення людей, арешти, етнічні й релігійні переслідування, насильницька паспортизація, масові звільнення, використання кримських баз і українських громадян, призваних на території півострова, у військовій операції в Сирії — все це військові злочини. Люди, які брали участь у анексії півострова, постануть перед міжнародним судом. Якщо доживуть, звичайно. Але головне, Крим — рано чи пізно — повернеться до України. Тому що за зазначеним судом фактом злочину завжди слідує відновлення знехтуваних прав", — пише психолог Лариса Волошина у "Фейсбуку".
16 листопада Володимир Путін розпорядився про вихід Росії з Римського статуту (договір від 1998 року, що заснував Міжнародний кримінальний суд. Росія й Україна підписали його, але не ратифікували. — ГПУ).
— Це попередній, проміжний звіт. Ще не взяті до уваги всі свідчення. Але росіяни вже вживають заходів, щоб юрисдикція Міжнародного кримінального суду не розповсюджувалася на РФ, — говорить експерт-міжнародник Олександр Хара, 41 рік. — Намагаються виключити будь-яку можливість притягнення до відповідальності в рамках Гаазького суду. Вони не ратифікували Римський статут, тому й так не є повноправними членами організації. Тобто дії цього суду не обов'язкові щодо Росії. Але це не означає, що буде завжди так.
15 листопада Генеральна асамблея Організації Об'єднаних Націй прийняла проект резолюції про ситуацію з правами людини в Криму. У ній Росія названа країною-окупантом.
Її закликають надати міжнародним правозахисним організаціям доступ на півострів — для моніторингу ситуації з правами людини. Також ідеться про необхідність скасувати заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу і звільнити незаконно затриманих.
"За" проголосували 73 країни, утрималися — 76, "проти" — 23, зокрема, Сирія, Білорусь, Китай, Венесуела, Куба.
Коментарі