Четвер, 03 липня 2008 19:02

Микола Мироненко двічі одягав наручники

Автор: фото: Наталя ТАВАНЕЦЬ
  Громадський помічник дільничного Микола Мироненко (у формі) розбороняє уболівальників футбольних команд Веселого Хутора та Лукашівки на стадіоні у Веселому Хуторі під час святкування Дня молоді 29 червня цього року
Громадський помічник дільничного Микола Мироненко (у формі) розбороняє уболівальників футбольних команд Веселого Хутора та Лукашівки на стадіоні у Веселому Хуторі під час святкування Дня молоді 29 червня цього року

57-річний Микола Мироненко з Лукашівки Чорнобаївського району три роки працює громадським помічником дільничного в сусідньому селі Веселий Хутір. Чоловік понад 20 років трудився в міліції.

Кабінет помічника розміщений у сільському клубі.

— У селі раптом що, зразу всі сюди біжать. Іноді до двох ночі сиджу, без вихідних, — розповідає Микола Миколайович.

Чоловік одягнений у міліцейський кітель. На грудях і плечах — нашивки "Громадський помічник дільничного інспектора". При собі має наручники, пістолет із гумовими кулями та палицю. Зізнається, зброєю не скористався жодного разу. Наручники одягав двічі — відвозив хуліганів до райвідділу.

Робочий день Мироненка починається з обходу. Із 760 селян понад 100 в нього позначені як потенційні правопорушники. Із них троє були раніше засуджені, 50 — випивають.

— Спілкуюся з дружинами, батьками. Якщо не помагає, веземо у райвідділок, ставимо на облік, а потім — на примусове лікування, — розповідає Мироненко. — Є в нас такий собі Петро Олексійович. Він повернувся з в"язниці й почав випивать. Я раз на нього протокол склав, другий. А третього вже й не було. Бо він знає, що його візьмуть під адміністративний нагляд. Ураз пить покинув.

На дільниці чотири неблагополучні родини.

— Двоє хлопців у 10 років пили, курили й по хатах лазили. Так ми їх відправили у спецшколу. Один уже повернувся. Ніби виправився, у школу ходить, — розповідає Микола Миколайович. — Тільки в школу не прийшов, мені й дзвонять.

Мироненко не виявив у селі самогонників. Каже, може і є, та він працює тільки із письмовими заявами. Просто так у двір зайти не може.

Посада помічника дільничного введена в Україні з липня 2005-го.

Ним, мабуть, одні пенсіонери задоволені

— Я роблю все те, що й дільничний, — розповідає Мироненко. — Затримую, складаю протокол. Тільки не можу приймати рішення щодо покарання. Везу порушника до райвідділку.

Мироненко торік склав 110 протоколів, із них 60 — за появу в громадському місці в нетверезому стані. Цього року протоколів тільки 10.

— Найчастіше — це побутові сварки. Коли чоловік із жінкою щось не поділили, — каже. — Буває цілу ніч сиджу з ними, щоб нічого не накоїли. Потім вони дякують мені.

Помічників утримують сільради або господарства. Зарплату Мироненку платить місцеве сільгосппідприємство "Веселий Хутір". Воно ж купило йому форму, пістолет, мобільний телефон, поповнює на ньому рахунок.

Мироненко пропонує піти з ним на стадіон. До Дня молоді там грають у футбол місцева команда та гравці з сусіднього села Лукашівка.

— Микола Миколайович у мене як права рука, — підходимо до заступника директора "Веселого Хутора" Михайла Батиря. — У нас же зараз крадіжок узагалі немає, ні в господарстві, ні в людей. П"яниць наскільки поменшало, самогоноваріння зникло.

Між уболівальниками різних команд виникає сварка. Мироненко розводить хлопців по різних кінцях стадіону.

— Устигли розігрітися перед матчем, тепер випускають пар, — каже. Розповідає, що не всі в селі ним задоволені. — Скарги пишуть, що як випив, то вже не можна й на вулицю вийти, бо протокол складу.

Серед уболівальників знову сварка. Мироненко прямує до них. Я ж підходжу до молодих людей, які сидять на лавці. Запитую, чи задоволені громадським помічником.

— Ну як сказать, краще б його не було, — дивиться в бік Мироненка 17-річний Дмитро. — В 11 вечора бари закриває, а зараз літо, погулять хочеться.

— Ні випить не можна, ні покурить. Зразу додому тягне, батькам розказує, — додає його сусід 19-річний Володимир.Ним, мабуть, одні пенсіонери задоволені.

У Чорнобаївському районі 26 помічників дільничного. Із них постійно працюють і отримують матеріальне забезпечення 5 осіб. Решта патрулюють тільки під час велелюдних громадських заходів.

Микола Мироненко працював у патрульно-постовій службі, потім — дільничним. Вісім років тому потрапив під скорочення. Живе в приватному будинку з дружиною Аллою. Недавно купив у кредит машину УАЗ. Його син навчається в Черкасах на програміста.

Зараз ви читаєте новину «Микола Мироненко двічі одягав наручники». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода