Журналистика в Украине - не совсем бизнес и не очень пес

Она работает и влияет - хотя должна была бы намного больше и влиять, и зарабатывать

Як помідори перетворюють на пачки з кетчупом на полицях супермаркету?

Помідори збирають, переробляють, гарно упаковують та відправляють на продаж. Чисто бізнес.

Те ж відбувається в журналістиці, лише замість помідорів тут – інформація.

Журналісти її збирають, переробляють і гарно упаковують. Так з'являються статті, інтерв'ю, телесюжети, радіопередачі. Що цікавішу інформацію знайдено та зібрано, то більше потенційних споживачів у неї буде. Однак якщо сировину добре не переробити та гарно не упакувати, то навіть ексклюзивна та важлива інформація не отримає належної оцінки аудиторії.

Хтось скаже, що журналістика - не бізнес, а "ланцюговий пес" на сторожі інтересів суспільства. Насправді, бізнес і пес тут чудово співіснують. Саме роль захисника суспільства (від олігархів, політиків, чиновників) додає ваги журналістиці-бізнесу та збільшує попит на її продукцію. Однак все ж бізнесова складова на першому місці – адже нездарний чи нездатний пес не зможе захистити тих, кого має захищати. Та й гроші йому потрібні.

Але написане вище – це така собі теорія. Принаймні, якщо взяти українську журналістику.

Зрозуміло, олігархічні телеканали чи газети не будуть захищати українців від свавілля олігархів і надавати споживачам якісний продукт, якщо він шкодить інтересам власника. Телеканал "Україна" чи газета "Сегодня" служать насамперед Ахметову, "Прямий" - Порошенку, 1+1 – Коломойському і так далі. Прикладів повно. Звісно, не тільки на центральному рівні й не лише щодо олігархів.

Українській журналістиці важко нині бути бізнесом, незалежним від політиків і грошових мішків. Через слабкість рекламного ринку, низьку купівельну спроможність людей. Журналісти не є високоплачуваними, що впливає на якість журналістики та її продукцію.

Пес вона такий, що більше гавкає, ніж завдає шкоди зловмисникам.

Численні публікації зі свідченнями корупційності та неефективності попередньої влади так і не змінили за п'ять років її поведінки – на шкоду Україні та суспільству. Порошенка та його соратників покарали виборці, однак тепер уже влада Зеленського не надто воліє звертати увагу на численні сигнали і факти, що виходять від медіа. Але ж ефект від журналістики-пса для суспільства має бути тут і зараз, а не раз на п'ять років.

Проблем купа. Та все ж важко уявити, куди би могла піти Україна навіть без такої журналістики, яка не зовсім бізнес і не дуже пес. Вона таки працює і впливає - хоча мала би набагато більше і впливати, і заробляти.

Журналістика йде в ногу з усією Україною. Могла би більше – але хоч так.

Анатолій Марциновський, для Gazeta.ua

Если вы заметили ошибку в тексте, выделите ее мышкой и нажмите комбинацию клавиш Alt+A
Комментировать
Поделиться:

Комментарии

Оставлять комментарии могут лишь авторизированные пользователи