Если "кварталовцы" не готовы к изменениям в бизнесе, то не будет их и в стране

Реформы – это всегда больно

"95 кварталові" і його лідерам важливо вже сьогодні усвідомити: якщо їхня гумористична продукція потрібна лише в колишньому Союзі і вони не збираються з нею переорієнтовуватися на українського, європейського й американського споживача й не мають амбіцій бути купленими, наприклад, Netflix, а не, прости Господи, "Яндексом", то це ніякі не інновації, а старе совкове собаче лайно, що не потрібне у світі нікому, крім особливої категорії ментальних калік, які за совдепу хавали плаский "дозволений сміх" від КВН і різної пєтросянщини, а тепер-от і "крадений".

Якщо їхня гумористична продукція потрібна лише в колишньому Союзі, то це ніякі не інновації, а старе совкове собаче лайно

Якщо вони не почнуть круті й незворотні зміни зі свого бізнесу, то не почнуть нічого і з країною. А отже, їм уже сьогодні треба починати з себе. Тобто або розганяти свій штат і набирати нових творців (як варіант – купувати на тому ж таки Заході нові або випробувані формати), або самоліквідуватись як бізнесовій одиниці. Розумію, це боляче – накатані схеми, фантомні болі, інерція, солодка вата спільного простору... Але реформи – це завжди боляче. Нічого не вдієш – треба колись починати. Це не цукерки "Шалена бджілка", а справа шаленої державної ваги.

Оригінал

Если вы заметили ошибку в тексте, выделите ее мышкой и нажмите комбинацию клавиш Alt+A
Комментировать
Поделиться:

Комментарии

Оставлять комментарии могут лишь авторизированные пользователи

Наші автори
Евгения Кузнецова Писательница
Антон Сененко Cтарший научный сотрудник Института физики НАН Украины
Андрей Веселовский Дипломат, бывший представитель Украины в Европейском Союзе
Елена Подолян Психотерапевт, директор ОО "Форпост"
Мирослава Барчук Журналист