Суд розтоптав право на пам'ять про Бандеру і Шухевича

Вищий адміністративний суд України залишив чинним рішення донецьких судів, якими було скасовано Укази Президента України Віктора Ющенка про присвоєння звання "Герой України" Степану Бандері та Роману Шухевичу. Я подавав касаційні скарги на ці рішення, бо вважав і продовжую вважати їх незаконними та аморальними.

Дуже просто сказати, як було постановлено Донецьким окружним адміністративним судом 2.04.2010 р.: "набуття громадянства України є можливим з 1991 року. Отже, особи, що померли до цього року, не можуть бути громадянами України". Цими словами судді ствердили, що незалежність України почалася наче з чистого листа, до 1991 року громадян України не існувало.

Але як можна забувати історію? Як можна забути преамбулу Конституції України, у якій йдеться про багатовікову історію українського державотворення? Як міг суд знехтувати законодавством УНР та ЗУНР, де існувало поняття "громадянин України"?

Чому суд зневажив письмовими поясненнями мешканців села Старий Угринів – Дмитра Івасютяка 1928 року народження та Анастасії Перегіняк 1920 року народження про те, що, цитую, "у часи існування Західно-Української Народної Республіки Степан Бандера, як і ми всі, був громадянином цього державного утворення, яке на засадах автономії входило до складу Української Народної Республіки"? Яке моральне право мав суд не взяти до уваги свідчень Юрія Шухевича про українське громадянство батька?

Віктор Ющенко прийняв рішення про нагородження Бандери та Шухевича, щоб зберегти історичну пам'ять про борців за українську незалежність. Суд розтоптав цю історичну пам'ять. Я переконаний, що безпам'ятство і зневага до історії – аморальні. Саме це є причиною моєї категоричної незгоди із рішеннями ВАСУ.

Звичайно, є таке популярне "в наших палестинах" вчення - юридичний позитивізм. Позитивісти вважають, що право не має нічого спільного із справедливістю – це лише воля державного апарату, закріплена певними нормами та забезпечена апаратом примусу; грубо кажучи, для них є забороненим все, що прямо не дозволено. Позитивістам начхати на історію. Однак вони намагаються виглядати такими собі скромними рабами букви закону, між тим як застосовують закон вельми примхливо, вибірково та неоднозначно.

Оскільки Героям України дарується орден Держави, цю справу про особливий вид цивільних відносин дарування – державне нагородження – взагалі не можна було розглядати за правилами адміністративного судочинства, тільки за правилами цивільного. На цей процесуальний момент псевдо-позитивісти з ВАСУ вирішили заплющити очі, продемонструвавши кричущу необ'єктивність.

Я не знаю, що буде написано в ухвалах ВАСУ та окремій думці одного з суддів. Однак суд касаційної інстанції раніше неодноразово визнавав відсутність порушень прав "лівих" позивачів при оскарженні різноманітних рішень про нагородження державними нагородами. В даному випадку ВАСУ погодився із висновками донецьких судів про нібито порушення прав Оленцевича, що виразилося в присвоєнні звання Героя України Бандері та Шухевичу, але не йому. Неоднакове застосування норм матеріального права – очевидне, а це є підставою для звернення до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішень ВАСУ.

×