Ексклюзивы
воскресенье, 20 апреля 2014 09:35
Юлія Ліпіч
Юлія Ліпіч
Юлія Ліпіч

Три нещастя

Брязь! – летить на підлогу велика тарілка, коли накриваю на новорічний стіл.

За день це вже третя розбита посудина. Перед тим на друзки розлетілося кавове горнятко, далі – блюдце. Намагаюся не вірити в прикмети. Та коли в мене б'ється посуд – таки до біди. Цього боюся ще зі студентських років. Одного дня ні з того ні з сього з плити злетів і розбився чайник – й уночі не стало бабусі.

– У нас таке горе трапилося, – через тиждень після Нового року дзвонить мама. – Івана, що через дорогу живе, знайшли мертвого, без голови. Його вбили жінчині брати на саму Святу вечерю.

За моєї пам'яті це перше вбивство в нашому мирному селі піді Львовом. Ще й таке страшне. Іван нікого не кривдив. Із дружиною кілька років як розлучився, а з її братами підтримував добрі стосунки. Пішов їх зі святами привітати. Посварилися. Ті його вбили, голову відрізали, тіло підпалили. Незбагненна жорстокість. Сини чотири дні батька шукали. Знайшли в рівчаку. Впізнали за срібним браслетом на руці. На похорон зійшлося все село.

Через місяць знову була на похороні. Кілька тисяч людей прощалися із загиблим активістом Майдану – Юрієм Вербицьким. Його понівечене тіло знайшли в лісосмузі під Києвом.

– Як можна так жорстоко вбити людину, яка й мухи не образила? – шепотіли ті, хто Юрія знав.

От тобі й кавове горнятко та блюдце. І ще була велика тарілка – з Небесною сотнею прощалися мільйони.

Цієї неділі знову випала з рук тарілка. Коли дивилася телевізор – виступ Януковича. Він живий.

Сейчас вы читаете новость «Три нещастя». Вас также могут заинтересовать свежие новости Украины и мировые на Gazeta.ua

Комментарии

Оставлять комментарии могут лишь авторизированные пользователи

Погода