Нещасний випадок

– Придумали оце вони зі своїм сміттєпереробним заводом. Останню копійку хочуть відібрати! – жаліється сусідці Марія Іванівна з Жовківського району Львівщини. Обидві торгують чорницями на ринку в обласному центрі.

Розумію, що говорять про Грибовицький смітник. Два місяці тому там стався зсув. Загинули четверо людей. Непотріб зі Львова туди одразу перестали возити. Чиновники заговорили про зведення сміттєпереробного заводу. Місцеві жителі – проти.

– Смітник – наш основний годувальник, – каже знайома Катерина. На звалищі років 10 шукає пляшки й цінні метали. Здає бізнесменам. – Я назбирала синові на машину, доньку вивчила. Багато добра у смітті відрила: золотий ланцюжок, перстень чоловічий із білого золота, навіть хрестик знайшла. Їжі наносила додому. Раз 10 ба­нок червоної ікри було. Прострочена лише на день, а вже викинули. Уявляєш? У мене на Різдво всі гості її їли.

Наступного дня передзвонює.

– Признатися хотіла, що раз зі смітником і невдача була, – сміється. – Палку дорогої копченої ковбаси знайшла і вдома канапки поробила. З'їла й до вечора ледь не від'їхала. Добре, що син у лікарню машиною встиг відвезти. У реанімації відкрапали. Але зазвичай усе чудово. Це був просто нещасний випадок.

×