У таке твердження може повірити хіба що постійний глядач ОРТ-МИР чи Россия-24, де панічно-міфічний "вплив зі Західної України" робить ще й не таке, наприклад, - "змінює траєкторію російських супутників".
Насправді, все якраз навпаки: відчуття неминучого "обвалу" гривні (чим пізніше, тим катастрофічніше) внаслідок політики безвідповідального "покращення вже сьогодні" як ніщо інше стимулювало протестні настрої. Серйозна академічна наука попереджала про 10-12 гривень за долар не вчора і не позавчора, а ще влітку-восени 2012 року. Тоді стало зрозуміло, що сукупний попит значно перевищує можливості вітчизняного виробництва. А на тлі стрімкого погіршення сальдо експорту-імпорту та не менш вражаючої втрати валютних резервів НБУ чергова значна девальвація гривні – це лише питання часу.
Конвульсійні спроби позичити гроші будь-де за кордоном (ЄС, Китай, нарешті Росія) і на будь-яких умовах (про заставу за отримання сумнозвісних 15 мільярдів доларів від Кремля для "українського народу" можна лише здогадуватися ) лише надавали загальній картині подій підвищеної драматичності на зразок полотен художника-мариніста Айвазовського.
На тлі золотистих "батонів" та не менш блискучих шахтарських "медалей", домашніх складів-виставок зі швейцарськими годинниками та яйцями Фаберже, домів-сейфів, де папірці-розписки з багатомільйонними сумами зустрічалися як листя в осінньому парку, сотень з лишком мільярдів (!!!) "відмитих" коштів 12 банками тощо дивує не так нинішня девальвація гривні (це мало відбутися щонайменше рік тому), як те, що обмінний курс взагалі не стрибнув кудись на 20-25 гривень за долар.
І останнє. Є таке відчуття, що якби не Майдан, то вже через рік-другий перейматися долею гривні взагалі не довелось би, як це на сьогодні спіткало жителів тимчасово окупованого Криму. Ще у квітні 2012 року долар можна було купити за 26,4 російських рублів, а на днях – вже за 36,4. Казахське тенге теж досить довго відрізнялося "стабільністю", а в лютому цього року бадьоро "шугануло" зі 155 на 180 за долар. В обох випадках – російському і казахському – обійшлося без Майданів. А хто не повірив, можна повернутися у незабутній 2011 рік, коли грошова одиниця "вітрини стабільності" - Білорусі – за лічені місяці "всілася" майже втричі – з 3000 відразу до 8400 за долар. Без будь-яких Майданів.
Комментарии
1