Раз на два-три тижні ковбаси миють у воді з оцтом: як супермаркети дурять клієнтів

Якщо купили м'який теплий хліб, а вдома до ранку він став, як камінь, то спечений понад тиждень тому. ­Дівчата з хлібного відділу розмочують буханки, а тоді розігрівають у печі.

З напарником Колею допомогли ­консультантці з консервного ­відділу коробки носити. Вона в ­підсобку нас завела, стіл накрила: ­сальце, ­м'ясце, горілочка. Соління принесла в ­банках зі стелажів. Із кожної ­дістала по огірку, по пару помідорів, по ­ложці грибів. Там кришки такі, що герметично закриваються і вдруге, і втретє. У правильній банці, як відкриваєте, кришка має хлопнути.

На банці згущенки, де вказаний термін придатності, буває вм'ятина, чи пляма, чи папір подерся. Це щоб не можна було дату розібрати. Коли партія застоюється, продавці самі роблять ці "­дефекти".

Дівчата з відділу круп крадуть із паперових пачок дорогі макарони. Лезом підрізають упаковку, витягають трохи і заклеюють назад.

Консультант Катя з відділу ­алкогольних напоїв готувалася до дня народження. За місяць перед цим у її відділі розбили чотири пляшки горілки, три коньяку і п'ять – вина. Вона умисно так ставила пляшки, щоб їх зачіпали покупці. Люди вибачаються і біжать на касу платити за розбите. Катя обіцяла залагодити все без протоколів і міліції. ­Насправді ніякої міліції вона не могла викликати. Клієнт зобов'язаний заплатити за пошкоджений товар, коли той передав йому в руки продавець. А якщо це сталося з необережності, вини клієнта немає.

Раз на два­три тижні "омолоджують" ковбаси. Деякі вже зеленою пліснявою вкриті: смороду – ховайся. Їх миють гарно ганчіркою, у воді з оцтом. Потім змащують олією, щоб блищала, і витирають насухо. Я воду після такої помивки на клумбу вилив – квіти на другий день пожухли. Оцет убиває неприємні запахи, тому в ньому миють залежане м'ясо, ­курей.

Коли ­привезли і розста­вили на ­вітрині свіжих курей, продавець за прилавком повинен подавати покупцям спершу стару партію. Це називається "ротація". Старих курей протирають від слизу. Коли вже з'являється запашок, продають мороженими. Якщо й так довго не розпродуються, мелють на фарш.

Коли щось – цукор чи гречка – розсиплеться по підлозі, зметуть – і на продаж.

Найгірше брати ­свіжі ­салати. Їх готують із ­напівзіпсованих овочів і заливають простроченим ­майонезом. Усе, що до ночі не продається, скидають в умивальник, ­промивають водою, а ­наступного дня ­знову – під ­майонез.

Охоронці "збили" зі студента тисячу гривень

Касири кілька разів зчитують штрих­код, якщо людина набрала багато дрібних продуктів. Знаю дівчину, яка хвалилася, що за день так собі має до 150 гривень.

Курку-­гриль можуть кілька разів підсмажити, аби виглядала соковитою. Ковбаси, сири з запахом нарізають, упаковують у целофан по 200 грамів. Не розкуплять – піде на піцу в кулінарний відділ. Піци готують із прострочених продуктів, борошно беруть із порваних пакетів. Раніше, щоб булочки були важчі, додавали мелену шкарлупу яєць. Зараз – сухе молоко, яєчний порошок.

Замість акційної ціни касир може пробити звичайну. Ще ні разу покупцю не повернули різницю. Максимум – віддадуть усю вартість, а куплене поставлять назад.

На свіжому хлібі, булочках, кондитерських виробах штрих­кода немає. Є список із малюнками продуктів над касою. Касир туди заглядає і вводить ціну. У половині випадків – більше на 50 копійок, ніж потрібно.

У деяких магазинах часто роблять акцію "Товар дня". Постійним покупцям розсилають повідомлення типу "Лосось охолоджений 49 гривень за кілограм". Це – вдвічі дешевше, ніж ­завжди. Акційного товару кількадесят кілограмів чи упаковок. Але якщо людина вже приїхала, то купує щось інше.

Ранньою весною є попит на свіжу ­полуницю. У постачальника ягоди беруть на вагу. Працівники сортують їх на дві купи. Потім, коли фасують, на дно напівпрозорої поліетиленової коробочки стелять серветку, спершу кладуть підгнилу дрібну полуницю. ­Велику і красиву – зверху.

Невикуплені дитячі набори солодощів після Дня Святого Миколая та Нового року продають на вагу. ­Свіжу партію можуть перемішати з простроченою.

На упаковках відомих фірм пельменів, вареників, налисників чітко ­вказаний термін придатності. Його не зітреш, не переклеїш. Адміністрація перекладає продукцію у поліетиленові пакети і продає як "домашню ліпку". Головне – позбутися етикетки з датою виготовлення, замінивши її на дату фасування.

В овочевому відділі часто смердить гниллю. Навіть, коли ніщо не гниє. Бо ящики для овочів і фруктів ніхто не миє і не дезінфікує. Часто прибиральниці розпилюють цитрусовий ароматизатор, аби перебити запах.

Коли я працювала на касі, охоронці "збили" зі студента тисячу гривень. Він украв упаковку презервативів за 9 гривень. На виході запікало. Охоронці повели в кімнату, пригрозили міліцією, що повідомлять в університет. Студент попросив друга принести тисячу гривень і відкупився.

Чотири роки тому в одному зі львівських супермаркетів за місяць було 10 тисяч гривень недостачі. Найняли додаткову охорону – не допомогло. Коли поставили над касами відеокамери – нестача вдвічі скоротилася.

×