Працювати на аптеку

"А. П. Т. Е. К. А" – у це слово вкладаються літери прізвищ першої шістки списку Партії регіонів на парламентських виборах 28 жовтня: Азаров, Повалій, Тігіпко, Єфремов, Клюєв, Акімова. Такий допис із колажем з'явився 2 листопада у Facebook на сторінці спільноти "Церковь Свидетелей Покращення". Унизу підпис: "чтоб ты всю жизнь работал на аптеку!" – это было проклятие или пророчество?" Письменники й видавці брати Капранови прокоментували: "Геніально. Єдине, що в списку Клюєв і Єфремов навпаки стоять. Але тим більше геніально – розгледіти акровірш"

Слово "аптека" ­грецькою мовою означає "комора". В Укра­їні найдавніший ­заклад, що виготовляє й відпускає ліки, з'явився у ­Львові в XIV ст. Першим ­аптекарем у місті був німець ­Клеменс – у 1392–1400 роках. Наприкінці XVI ст. у Львові до цеху апте­карів належали 15 осіб. У Києві першу аптеку відкрили 1715 року.

Найдовше визначення ­аптеки потрапило до "Книги маразмів України". Його взято з наказу №114 ­Міністерства охорони здоров'я "Про затверд­ження переліку закладів охорони здоров'я, ­переліку лікарських посад і переліку посад фармацевтичних працівників" від 22 червня 1995 року: "Аптека – заклад охорони здоров'я, який функціонує з дозволу і під контролем державних органів, основним завданням ­якого є забезпечення населення, санаторно-­профілактичних, ­лікувально-профілактичних, фізкультурно-­оздоровчих, ­санаторно-­курортних, ­науково-медичних та ­інших закладів охорони здоров'я, підприємств, установ і ­орга­нізацій лікарськими засобами і виробами медичного призначення".

Вислів "працювати на ­аптеку" прижився в ­Україні в 1990-х, коли в продажу ­з'явилося багато імпортних ліків. Щоб забезпе­чити ­попит на них, лікарі у спів­праці з ­аптеками ­почали виписувати людям дорогі зарубіжні препарати замість ­дешевших ­вітчизняних відповідників. "Ціни навіть на звичні ліки підскочили за останній час в декілька разів. А що вже казати про пенсіонерів, ­інвалідів та "хроніків". ­Напів­жартівливий вислів "працювати на ­аптеку" став більш ніж актуальний", – пише ­Ксенія Март у статті "Чим будемо лікуватися" в газеті "Місто" від 3 квітня 2009-го.

Побажання комусь усе ­життя працювати на ­аптеку є новітнім соціальним ­прокльоном. Фактично означає ­бажати комусь:

а) малої зарплатні, якої могло б вистачати лише на ліки;

б) постійно хворіти;

в) платити тим, хто обдурює і дере гроші.

"Робити щодня зарядку 15 хвилин – це дешевше, ніж потім працювати на аптеку", – каже плавець ­Денис Силантьєв у інтерв'ю, розміщеному на сайті gazeta.ua 21 вересня 2012 року.

"Краще все життя працювати на іпотеку, ніж рік на аптеку" – такий жарт з'явився, коли поширилося кредитування під заставу житла.

"Розбирається, як баран в аптеці" – кажуть про нетямущого.

Анекдоти:

Старий аптекар учить молодого:

– Якщо покупець запитає, скільки коштують окуляри, скажи: "П'ять доларів". Якщо він при цьому промовчить, додай: "Це тільки оправа, а скельця вдвічі дорожчі". Якщо він сягне по гаманця, уточни: "Кожне".

– Чекайте! – гукає аптекарка в спину покупцеві. – У вас хлорид калію виписаний, а я вам ціанистий відпустила.

– Що робити? Я вже прийняв

– Швиденько доплатіть ще гривню в касу.

Чоловік до аптекарки:

– Тиждень тому я попросив у вас щось від радикуліту, і ви мені продали пластир.

– І що – він вам не допоміг?

– Навпаки. Але дайте тепер ­засіб, щоб його віддерти.

Чоловік пошепки щось запитує в аптекарки.

– Які ще "захисні засоби"? – обурюється вона. – У нас аптека, а не Міністерство оборони.

×