Життя вдалося

– Князь. Просто Князь, – протягує руку попутник у купе потягу Київ – Львів. – Имя такое, в Азербайджане очень популярное. Как у вас Саша или Иван.

Із 40-річним Князем познайомилася торік, коли поверталася зі столиці. Князь їхав далі – у Рівне. Мав там бізнесові справи. Його родинна фірма перепродує деревину, яку возять з України.

– Договориться надо, – підморгує. – С нужными людьми – в облраде, лесничестве, Укрзализницэ. 22 вагона леса – это вам не шутки. У нас деревья так не растут, я в пять раз дороже продаю. Взятки и дорога окупаются.

Через кілька годин знаю майже всю історію життя Князя. У нього – троє дітей, хороша дружина, великий дім, дороге авто. І коханка – "для души и тела". Завдяки українському лісу може дозволити собі все.

– Жизнь удалась. Сам себе завидую, – потягується на полиці.

Обмінюємося контактами. Князь хоче приїхати до Львова відпочити, а я – написати матеріал про корупцію в Україні.

Щойно він зателефонував – зі Львова.

– Поехал в Ровно. А там – лавочка закрылась, боятся взятки брать и тёмные дела мутить. Говорят, новое время настало.

Мені приємно це чути. Хвалюся, що справді покращення в країні є. Може, і матеріал про корупцію не доведеться писати.

– Придется, – каже Князь. – Во Львове я уже обо всем договорился. Немного дороже, чем в Ровно, но с гарантией. Я же говорил – жизнь удалась.

×