– Бомбони, пляцки, пательня… Блін, вже всі прикольні галицькі слова порозбирали. Може, стрих? Ти бачила кав'ярні під назвою "Львівський стрих" чи "Під стрихом"? – питає знайома Галина.
Рік тому вони з чоловіком Сергієм купили напівпідвал неподалік площі Ринок у самому центрі Львова. Вирішили тулитися в маленькій квартирі, а заощадження вкласти в бізнес. Порахували, що кав'ярня окупиться за три роки. Планували найняти бариста – готувати з десяток сортів кави та легкі десерти. У приміщення на 32 квадратних метри вмістили барну стійку, чотири столики, стільки ж диванчиків, туалет і кухню. Доки Галина бігала по інстанціях із заявами та паперами, аби провели воду, світло, дали на щось дозвіл, Андрій займався ремонтом із робітниками. На облаштування інтер'єру грошей не вистачило – взяли кредит у банку.
Після сексу говорили лише про кафе
– Ми з чоловіком навіть після сексу говорили лише про те кафе, – розповідає Галина. – За гроші, що туди вклали, можна було б нашу однушку на трикімнатну з віп-ремонтом розміняти.
Перед відкриттям подружжя зібрало друзів, щоб вибрати назву майбутній кав'ярні.
– Треба тільки галицьку, автентичну. Це – фішка Львова. Турист повалить, на назву всі ведуться, – запевняє Галина.
– Зараз Львів заполонили "бамбетлі" і "бомбони". Ніхто не знає, що це означає, навіть самі власники, – не погоджується Сергій.
За тиждень я вже була на відкритті кав'ярні "Під стріхою". А через три місяці подружжя продало її. Нічим було платити зарплату персоналу й податки. Туристи не повалили.
3 
1
Комментарии
55