– Скоро в половини львів'ян замість краєвидів із вікна виднітимуться новобудови, – каже Павло.
У місті щороку зводять майже сотню будинків. Задля цього регулярно зрубують сотні дерев. Квартири продають від 40 тисяч доларів. Хоча поряд немає достатньої кількості магазинів, парковок, дитсадків і шкіл.
– Не чіпляйся за свій столітній район. Продавай квартиру й бери нову, – продовжує знайомий. – Там усе свіже – будова, комунікації, вікна. Великі та світлі під'їзди, чисті ліфти, консьєржі, дитячі майданчики.
У моєму старому домі щороку потрібно щось ремонтувати й міняти. Всім сусідам – за 50 років. Задумуюся над його порадою.
– Продаю квартиру в новобудові, – Павло на днях ошелешує новиною.
Розпитую, чому поміняв думку.
– Забудовник обіцяв розкішний краєвид на центр Львова. Переплатив за це 7 тисяч доларів. Мріяв сидіти зранку за кавою й милуватися. А з місяць тому просто під вікнами почали споруджувати ще одну багатоповерхівку.
– І де тепер житимеш? – уточнюю.
– Куплю житло в історичній частині. Там не можна нічого зводити.
Комментарии