Чоловік із вигляду — трохи питущий, має років за 40. На касову рухому стрічку в супермаркеті між буханкою хліба й пакетом молока опускає пачку презервативів. Удвічі ширша за нього жінка вирячує очі, штовхає його під лікоть і присоромлює:
— О Боже, малому ще сандалі на літо не куплені, а ти, Андрєй, как всєгда!
Чоловік імпульсивно кидає презервативи назад на вітрину й, запалюючи цигарку, прожогом вискакує надвір. Жінка суне за ним із двома набитими продуктами торбами.
— Андрюша, не обіжайся, я не подумала! — вона розтягує кожне слово. — Ти ж бачив, яка там ціна стоїть? Хіба вдома старих нема?
Андрюша випускає з рота клубок диму:
— От бачиш, Катька, — ціна стоїть. А те, шо в мене стоїть, тебе не гребе? Може, нам треба трохи окремо пожити?
Вона ногою підсуває торби ближче до чоловіка і повертається у супермаркет. За кілька хвилин з'являється у дверях усміхнена:
— Старі сандалі малого почищу і хай ще походить.
Комментарии