Чоловік із вигляду — трохи питущий, має років за 40. На касову рухому стрічку в супермаркеті між буханкою хліба й пакетом молока опускає пачку презервативів. Удвічі ширша за нього жінка вирячує очі, штовхає його під лікоть і присоромлює:

— О Боже, малому ще сандалі на літо не куплені, а ти, Андрєй, как всєгда!

Чоловік імпульсивно кидає презервативи назад на вітрину й, запалюючи цигарку, прожогом вискакує надвір. Жінка суне за ним із двома набитими продуктами торбами.

— Андрюша, не обіжайся, я не подумала! — вона розтягує кожне слово. — Ти ж бачив, яка там ціна стоїть? Хіба вдома старих нема?

Андрюша випускає з рота клубок диму:

— От бачиш, Катька, — ціна стоїть. А те, шо в мене стоїть, тебе не гребе? Може, нам треба трохи окремо пожити?

Вона ногою підсуває торби ближче до чоловіка і повертається у супермаркет. За кілька хвилин з'являється у дверях усміхнена:

— Старі сандалі малого почищу і хай ще походить.

×