"Динамо" посіло третє місце у чемпіонаті України і не має шансів змагатися у Лізі чемпіонів 2013/14. Такого ще не було. Вам соромно – як журналістові й фанові клубу?
– Сором теж є. Але точно свої відчуття я б описав так: неприємні емоції вболівальника команди, яка вперше опустилася нижче від звичного рівня. Результат не те щоб логічний. Просто з тією грою, яку "Динамо" показувало минулого чемпіонату, були "шанси" не потрапити на другу позицію.
Колишній "динамівець" Олександр Заваров заявив, що клуб – не команду – треба рятувати. Це так?
– Ні, я не згоден. Клуб функціонує давно, має базу, багато різних за напрямком діяльності служб. Проблеми є. Зокрема, у менеджменті й селекції. Але точно поставити діагноз мають ті, хто перебуває всередині клубу. Тобто не Заваров.
Інша річ, що настав критичний момент із погляду правильності прийняття рішень керівництвом "Динамо". Помилка тепер коштуватиме дуже дорого. Ми вже треті, а повинні боротися тільки за перше місце. Цього не приховують ні президент клубу Ігор Суркіс, ні головний тренер Олег Блохін.
Думаю, Олег Володимирович перебуває у ситуації, яку пройшов наставник "Дніпра" Хуанде Рамос. У перший рік роботи в Дніпропетровську на нього серйозно тиснули. Здавалося, ще кілька поразок – і Рамоса звільнять. Але цього не сталося. Іспанець –"вирулив", а восени 2012-го "Дніпро" грав дуже добре. Якщо "Динамо" без різких рухів переживе теперішній етап, зважено змінюватиме кадрову ситуацію, то на команду очікує підйом.
Головне – не закриватися від тиску, а правильно реагувати на нього. Блохін справляє враження впевненої у собі людини. Зараз треба, щоб улітку він отримав тих виконавців, яких хоче.
Але взимку він заявив, що склад команди його влаштовує на 90 відсотків. Лукавив?
– Спирався на реалії. Перше: у розпал сезону провести кадрову революцію важко. Друге: торік улітку на новачків витратили понад 30 мільйонів євро. Навряд чи "Динамо" спроможне щопівроку виходити на трансферний ринок із таким гаманцем.
Як правильно розподілити ступінь відповідальності за провал між президентом, тренером і гравцями?
– Блохін, на мою думку, винен найменше. Він прийняв команду наприкінці вересня. За такий короткий період нереально щось кардинально змінити. Проте Олег Володимирович досяг того, що вболівальники після деяких матчів – із "Зорею", "Дніпром" – позитивно відгукувалися про гру команди.
Але потім був вирішальний поєдинок у Харкові. Шансів не мали навіть на нічию, хоча вона на той момент улаштовувала.
– Можливо, "перегоріли". Зрозуміло, здивувала поява Дуду в стартовому складі. Ніхто не знав, на що здатний бразилець після зірваної зимової підготовки (через сімейні обставини Дуду її пропустив, йшлося про відпустку за власний рахунок до літа. – "Країна"). Блохін визнав свою помилку. Але для нього це нова команда. Він її ще тільки намацує. І при цьому хоче радикальних стильових змін. Тобто зовсім іншого футболу, ніж той, у який грало "Динамо" за Юрія Сьоміна.
Недавно тренер "Металіста" Мирон Маркевич сказав: "Дайте Блохіну час". Я з ним цілком згоден. Уболівальникам слід потерпіти.
Ще ж є й проблема цілісності. Наскільки команда може підтримувати її, водночас "всмоктуючи" ідеї нового тренера? Наприклад, коли 2004-го Сабо змінив Михайличенка, базис командної гри був закладений. Йожеф Йожефович дав психологічний поштовх – і "Динамо" пройшло "Трабзонспор", потрапило до групового турніру Ліги чемпіонів. Сьомін не залишив Блохіну базису.
У чому можна звинуватити президента клубу?
– У поразках, у наявності футболістів, до гри яких є претензії. Але до президента приходить тренер і просить виконавців, які "змінять команду, і вона дасть такий результат, що ви забудете про негативні емоції". Що робити Ігореві Суркісу? Він іде назустріч тренеру, купує гравців по змозі. А результату немає, треба іншого наставника. Приходить новий, відмовляється від частини футболістів. Утворюється замкнене коло. Не захищаю Суркіса, але й порадити йому нічого не можу.
Ігор Суркіс – президент "Динамо" з 2002 року. Результати падають. Якщо продати клуб не можуть або не хочуть, то, можливо, варто повернутися до керма старшому Суркісу – Григорієві?
– Його запитали про це одразу після відставки з посади президента Федерації футболу України. Відповідь була: "Ні, в "Динамо" є президент, який любить клуб більше за життя".
Чи є позитив у тому, що кияни не гратимуть у наступній Лізі чемпіонів?
– Є. Теперішні "динамівці" трохи не дотягують до рівня Ліги чемпіонів. Зараз команда потрапила до турніру, де буде простіше. І, можливо, більше матчів для шліфування гри.
Але не думаю, що це допоможе "динамівцям" у боротьбі за "золото" чемпіонату України.
З "Шахтарем" важко, також відчутно заважають "Дніпро" з "Металістом". Наступний чемпіонат кардинально від минулого не відрізнятиметься. Принаймні на стартовому відрізку. Хоча мені як уболівальнику "Динамо" визнавати це неприємно. Надія – на Блохіна. На те, що клуб успішно пройде другу трансферну корективу під його керівництвом. На перший літній збір.
Чи має для вас значення стиль гри команди? Юрій Сьомін відкинув традиційний динамівський футбол, але клуб став чемпіоном 2008/09.
– Коли "Динамо" грає в "стіночку", відчуття некомфортні – зразу виникає асоціація зі "Спартаком". З дитинства привчений до іншого футболу улюбленої команди. Коли "стіночка" приводить до голу, намагаєшся про це не думати. Але найбільший кайф – у різко "прошитих" флангах суперника. Лобановський іще раз показав це наприкінці 1990-х. Добре, що Блохін намагається так грати.
Кого з колишніх "динамівців" команді бракує?
– Артема Мілевського. Того, який грав у Сьоміна кілька років тому. Технічного, працьовитого, здатного одним пасом вивести партнера на ударну позицію. Не проти повернути Романа Зозулю з "Дніпра".
Є тренери, у яких не вийшло, але за ними можна пожалкувати?
– Валерій Газзаєв – сильний фахівець. Шкода, що колектив не сприйняв його жорстких методів. Можливо, і Валерій Георгійович не вловив зміну часу. В радянський період, думаю, він досяг би успіху з "Динамо".
Ігор Суркіс не раз визнавав, що 2004 року помилково звільнив Михайличенка.
– Олексій Олександрович методично добре "підкутий" фахівець. Знається на грі досконало, по поличках може розкласти епізод. Але майже не ризикує. Йому бракує різких рішень.
На вашому сайті регулярно і кваліфіковано аналізує матчі Олександр Головко. Потенціал у нього достатній, аби з часом очолити "Динамо"?
– Сподіваюся, так. Зараз Олександр Борисович каже, що не готовий до цього. Хоча працювати з ним – величезне задоволення. Він відкриває очі на деякі ігрові моменти, про які я ніколи не здогадався б.
На "Олімпійський" ходять небагато глядачів. Інтерес до "Динамо" в Києві вщухає?
– Відвідуваність домашніх матчів пригнічує. Дещо відійшли від клубу і кілька моїх знайомих. Раніше дивилися кожний поєдинок, пильно стежили. Зараз – ні. Пояснюється це поганими результатами. Щойно покращаться – вболівальники повернуться. Так завжди: щоб "відійти" від команди – треба багато часу. А повернутися у період перемог – швидко.
19 травня "Динамо" безславно зіграло в Сімферополі й програло "Таврії" – 2:3. Після матчу з'явилась інформація, що Блохін написав заяву про відставку. Її миттю спростували. Ви повірили в існування такої заяви?
– Ані на секунду. Однак припускав, що після такої гри подібний викид інформації буде. Хоча це безглуздо. Якщо – чого дуже не хотілося б – ситуація повториться наступного сезону, тоді можна буде думати і про відставку Блохіна. А поки що для цього немає жодних підстав.
3 
1
Комментарии