"Чиновник і підприємець повинні перейти від конфлікту інтересів до їх компромісу"

Василь МАТІЙЧИК, 48 років, генеральний директор Асоціації платників податків України

Чому ваша організація вирішила проводити в Україні цей конкурс?

- Настав час показати суспільству, що в Україні є успішні підприємства, які сумлінно сплачують податки. Ми хочемо публічно закріпити їхній статус надійних партнерів у відносинах з державою. Переконати всіх, що сплачувати податки - престижно. У цивілізованих країнах бізнес працює саме так.

Звання "Сумлінний платник податків" можна й треба використовувати для створення репутації підприємств-переможців. Якщо компанія не обдурює державу - можна очікувати, що вона не обдурить банк, ділового партнера чи клієнта. Адже держава та бізнесмен мають бути партнерами. З іншого боку, підприємець, визнаний сумлінним партнером держави, має право вимагати сумлінності й від чиновників.

Крім того, хочемо припинити жонглювання словами "соціально відповідальний бізнес". Багато компаній оголошують себе такими, обґрунтовуючи цей статус лише прикладами своїх благодійних акцій. Але конкурс нашої Асоціації - це перший проект, який сформулював об'єктивні критерії "соціальної відповідальності". Вони об'єктивні, бо прості й чіткі. Це сума сплачених податків, кількість працівників, фонд заробітної платні тощо. Тут нічого не придумаєш і не намалюєш. Переможців конкурсу визначають підрахунком суми балів. Є багато різноманітних конкурсів і премій, які вшановують підприємців. Але прозорого механізму визначення переможців вони зазвичай не мають. Ми вважаємо, що наш конкурс зовсім іншого рівня. До того ж, для учасників він безкоштовний.

Який відсоток української економіки зараз у тіні? Якби сплачували всі податки, скільки ще отримав би бюджет?

- За нашими оцінками, це щонайменше 15-20 відсотків ВВП України. Минулого року ВВП склав приблизно трильйон гривень. Відповідно, бюджет недоотримав десятки мільярдів. Точно сказати важко, бо масове ухилення від легального обліку стимулює сам механізм вітчизняної економіки. В розвинених країнах тіньова частка навряд чи перевищує 5 відсотків. Коли в нас прозорість наблизиться до такого ж рівня, поняття "кредит", "рентабельність" і "ризик" набудуть геть іншого змісту. Довготривалий економічний ефект від детінізації проявиться в сотнях мільярдів гривень додаткових бюджетних надходжень. Це вдвічі або  втричі більше державних інвестицій і замовлень для бізнесу, а значить і робочих місць. Що таке масштабні державні проекти, ми бачимо на прикладах доріг, аеропортів, мостів, київського метрополітену.

Можете відзначити якісь із надісланих на конкурс заявок?

- Поки ми завершили лише перший, регіональний тур конкурсу. Незабаром відбудуться церемонії нагородження в обласних центрах. Переможців всеукраїнського туру визначимо 27 квітня, тож давайте почекаємо цього дня. Особисто я очікую несподіванок від підприємств агропрому й легкої промисловості.

Якщо компанія не обдурює державу - можна очікувати, що вона не обдурить банк, ділового партнера чи клієнта. З іншого боку, підприємець, визнаний сумлінним партнером держави, має право вимагати сумлінності й від чиновників

Чи мають особливості певні галузі: десь чесно платять податки більшість компаній, а десь - майже ніхто?

- Не можу й не хочу так ділити підприємців. Це більше залежить від психології й культури бізнесмена. Від того, хоче він працювати відкрито й спокійно, чи ховатися й боятися. Суто технічно, найзручніше приховувати доходи в галузях, які працюють із готівковою реалізацією. Це роздрібна торгівля й транспорт. З іншого боку, великі підприємства можуть виділяти на ухилення від податків спеціальні кадри й ресурси. Але різниця між сумлінністю і недобросовісністю за галузями та масштабами бізнесу не ділиться.

З чого варто почати, щоб вивести українську економіку з тіні?

- Почати треба з головного: з психології. Тоталітарний режим привчив громадян до того, що влада не вважає їх за людей. У СРСР були драконівські податки на селянські господарства, на худобу, жорсткі обмеження на будівництво дач. А оскаржувати дії влади, говорити з нею про свої права було небезпечно. Тому українець, замість чесно розділити з владою прибутки, свої бізнесові справи інстинктивно від неї приховує. Це й треба викорінити. Але доки український чиновник не перестане вважати себе чекістом, націленим на пошук порушення будь-якою ціною, усі спроби приречені на невдачу. На жаль, ми в Асоціації стикаємося з прикладами такого ставлення до бізнесу, коли врегульовуємо суперечки з податковою та іншими держструктурами. Вихід - треба наполегливо та спокійно захищати права підприємців при застосуванні законодавства. Долати опір чиновників і шукати конструктивного діалогу з фіскальними органами.

Зараз є й багато технічних проблем в оподаткуванні. Насамперед це спрощення процедури адміністрування податків. Держава й об'єднання підприємців уже роками над цим працюють. Новий Податковий кодекс кількість видів податків різко скоротив, та їх і досі забагато. Банківська система потроху звужує використання готівки у торгівлі. Повільно, та рухається робота над застосуванням "податкової амністії". Країни, які задіяли цей механізм швидко й відкрито, досягли помітного зростання бюджетних надходжень. Але, повторюся, головне - психологія.

Все таки, без руху назустріч суспільства й держави суттєво виправити ситуацію не вийде. Які кроки має зробити кожна зі сторін?

- Держава й бізнес мають стати партнерами, а не опонентами. І чиновник, і підприємець повинні змінити філософію сприйняття один одного. Від конфлікту інтересів ми повинні перейти до їх компромісу. Головне, треба пам'ятати, що пошук компромісу - постійний процес. Сторони мають постійно збалансовувати свої бажання і вимоги. Сподіваюся, наш рейтинг "Сумлінні платники податків" буде однією з тих точок дотику між платником податків і державою.

×