– Невже у Києві війна почалася? – 62-річна Валентина Максимівна хапається за серце
За кілька метрів від неї по вул. Чорнобильській у Святошинському районі рухається бронетранспортер. БТР приїхав витягати із снігового замету тролейбус №7, що курсує від станції метро "Шулявська" до вул. Ірпінської. Він простояв посеред вулиці понад 12 год.
Через люк вилазить командир роти машин БТР 35-річний Артем Резнік.
– Перший день було важко. Зате тепер уже знаємо, як і з якого боку краще тягнути, щоб швидше рушити з місця, – Артем кріпить трос до тролейбуса. – Найважче із заповненими вантажівками. Біля Обухівської траси 2 години витягували 36-тонну фуру. А так справляємося за 20–30 хвилин.
Усередині БТР нагадує звичайну автівку: спереду водійське та пасажирське сидіння, за ними – м'яка лавка на чотири людини. Замість вікон – квадратні ілюмінатори.
– Щоб зайти всередину, треба нагнутися. Тут одночасно вміщаються 10 людей: шестеро можуть сісти, інші стоять. Працюємо позмінно – щодня по 6 годин. Гарячу їжу нам привозять три рази на день, а з туалетом проблема. Доводиться бігти на автозаправку або ховатися у кущах. На саму заправку не заїжджаємо, бо можемо не розминутися з колонкою. Зупиняємося на дорозі, а самі з каністрами йдемо за пальним. Повного баку вистачає на 300 кілометрів. На холод не скаржимося. Якщо гарно натопити, можна їхати в самій футболці.
За 17 хв БТР витягує тролейбус із замету. Водій через скло махає рукою, далі їде сам.
– Не всі водії дякують, – каже Артем. – Часто кричать: "Тягни акуратніше! Якщо в мене бампер відірветься, я тобі рахунок вишлю". А от перехожі нам раді. Діти люблять роздивлятися бронетранспортер, фотографують на телефони.
Для ліквідації наслідків негоди у столиці Міністерство оборони виділило 15 БТРів. За два дні вони витягли 80 вантажівок і 20 тролейбусів.
3 
1
Комментарии