Як впливають на людей прізвища, що співзвучні з днями тижня

Сергій ПОНЕДІЛОК, 40 років, Сіверськоднецьк на Луганщині, підприємець:

- У мене в понеділок тільки щось хороше трапляється. В цей день народився я і моя донечка Анжела. Прибуткові угоди підписую в понеділок, їду відпочивати.

До мого батька Понеділка якось прийшов літній чоловік на прийом. Батько займав керівну посаду. Так його прийняла секретар. Сказала, вам у четвер до Понеділка. Він відійшов від кабінету, а потім повернувся, бо не міг нічого зрозуміти. Коли повернувся вп'яте, сказав: "Дівчино, як вам не соромно обманювати старого. Як не хочуть мене прийняти, то так і скажіть. А то я не розумію, коли маю прийти - у четвер чи понеділок, чи в будь-який із цих днів можна, чи в обидва дні маю бути".

Анжеліка ВТОРНІК, 31 рік, Москва, працівник МВС РФ:

- Якось у суботу подзвонила в боулінг-клуб і замовила доріжку на своє прізвище. Прийшли на домовлений час, а вільних доріжок немає. Дівчина, яка приймала замовлення, сказала, що записала доріжку на вівторок, як я і просила. Таке часто трапляється. Тому, де не треба паспорта, називаюсь "Івановою".

Олександр СЕРЕДА, 19 років, Харків, промоутер у книгарні, поет, студент-філолог:

- Народився я в понеділок. Скоро буде мій перший сольник, проведу його у п'ятницю. Анонсував так: "Середа у п'ятницю". По-моєму, дуже оригінально.

Я себе не почуваю середою насправді. Бо середа означає середину в принципі, а не лише середину тижня. А я - максималіст: або все, або - нічого. А ще у слов'янській міфології Середою звали молодшу дочку Баби Яги. Її часто пов'язували з прядінням і ткацтвом.

Роман СЕРЕДА, 21 рік, Донецьк, студент військового університету:

- Якось мав черговий наряд. Зі мною був начальник на прізвище Понеділок. Викликає до себе, ще не знав мене. Кажу: "Товаришу лейтенанте, дозвольте ввійти, курсант Середа". Він із жахом дивиться на мене. А тоді як закричить:"Військовий квиток на стіл!" Думав, я над ним насміхаюся. Зате якщо на середу припадає залік чи екзамен, то я точно знаю, що не завалять.

Марина ЧЕТВЕР, 20 років, пакувальниця на заводі "Вінтар", Вінниця:

- Так вийшло, що влаштовуватися на роботу прийшла у четвер. Жіночка, яка проводила співбесіду, питає як моє прізвище. Відповідаю: "Четвер". Вона роздратовано каже : "Я питаю не день тижня, а прізвище". Довелося пояснювати, що це збіг і я не жартую. Потім разом посміялися. Це навіть трохи допомогло, бо зняло напругу і мене взяли на роботу.

Олександр П'ЯТНИЦЯ, 17 років, студент, Красноармійськ Донецької області:

- Саме по п'ятницях найбільше щастить. Наприклад, отримую гарні оцінки в ліцеї. Але іноді люди не вірять, що П'ятниця - моє справжнє прізвище. У поліклініці, коли приходжу за довідкою, декілька разів перепитують. Уявляю, що з ними буде, якщо прийду із одногрупником Дмитром Суботою.

Вікторія СУББОТА, 26 років, Харків:

- У шкільні роки, коли в нас була шестиденка, по суботах до школи не ходила. Навіть класний керівник весь час жартувала, що в мене законний вихідний і ніколи не сварила.

Ольга СУББОТА, 24 роки, менеджер-логіст у транспортній компанії, Миколаїв:

- Пишу і російською, і українською з двома "б". Майже щоразу, коли кажу прізвище, люди усміхаються. А ще говорять: "Дівчино, у вас таке вихідне прізвище".

Богдана НЕДІЛЯ, 17 років, студентка першого курсу Інституту перекладачів при НАН України, Київ.

- У дитинстві ненавиділа своє прізвище, багато знайомих називали мене "вихідний". Зараз звикла. Хоча жарти щодо вихідного чую майже щодня.

×