35-річний японець Кокіті Мікімото 11 липня 1893-го отримав першу штучну перлину напівкруглої форми. Винахідник був малоосвічений, покинув школу в шостому класі. Працював продавцем локшини. У 17 років оженився з учителькою фехтування. За її придане купив устричну ферму. Так і планував провести життя, забезпечуючи морським делікатесом токійські ресторани.
Усе кардинально змінило вуличне знайомство із морським біологом. Той указав пальцем на гору черепашок у тачці Кокіті й розповів, що саме цей вид устриць єдиний у Японії здатен формувати перлини. Експерименти Кокіті Мікімото тривали п'ять років. Часто-густо всі піддослідні м'якуни вмирали після операцій.
1899-го Мікімото відкрив у Токіо магазин прикрас зі штучних перлів. Усесвітня слава прийшла до нього за вісім років. Тоді Кокіті придумав технологію вирощування абсолютно круглих перлин: у порожнину устриці він клав піщинку, вкриту шаром живої тканини молюска. За чверть століття за методом Мікіміто лише в Японії щорічно вирощували 10 мільйонів штучних перлин. Коли винахідникові було 96, імператор нагородив його орденом "За заслуги".
- Я просто хотів прикрасити перлами шиї всіх жінок світу, - сказав Кокіті Мікімото на церемонії нагородження.
Гораціо Нельсон ушкодив око
34-річний капітан британського корабля Гораціо Нельсон уранці 12 липня 1794-го втратив праве око під час блокади фортеці Кальві на середземноморському острові Корсика. Згодом для Нельсона - уже адмірала - чорна пов'язка стане "фірмовим знаком". Із нею його зображатимуть на деяких не прижиттєвих портретах, потім - у кіно. Насправді це історичний міф.
Тріски й пісок, які розлетілися від розбитої французьким ядром шлюпки, потрапили Нельсонові в обличчя. Але око вціліло, хоч капітан і став на нього гірше бачити. У Лондоні він подав заявку до Адміралтейства на пенсію з інвалідності. Кілька разів йому відмовляли, та одного разу, після істеричної промови, видали. Повагу старших офіцерів він утратив - його вважали лицемірним і надміру жорстоким. Такому не подавали руки. "Особисті якості Нельсона були негідними", - писав адмірал Джон Джервіс.
Остаточно репутацію Гораціо Нельсон зруйнував у червні 1799-го, звелівши розстріляти в Неаполі 99 військовополонених, яким перед здачею пообіцяв дарувати життя. Тоді ж завів роман з Еммою Гамільтон - колишньою лондонською повією, яка стала дружиною британського посла. Загинув 21 жовтня 1805 року в морській битві з французами й іспанцями біля мису Трафальґар на Атлантичному узбережжі Іспанії. Тіло везли до Лондона в бочці з бренді. 19 адміралів британського флоту відмовилися прийти на похорон Нельсона.
Цариця розігнала гетьманську гвардію
Останній сердюцький полк у Гетьманщині 14 липня 1726-го розпустила імператриця Катерина I за порадою Верховної таємної ради Російської імперії. Причина: "Понеже за ними в Малой России никакой службы нет".
Від трьох до семи тисяч піхотинців-сердюків гетьмани за власний кошт наймали - "затягали" - у свою особисту гвардію з 1669 року. Зазвичай зубожілих ветеранів - "гультяїв і бродяг". Окрім українців - волохів, предків румунів і молдаван, а також поляків і сербів. "Без війни жити не звикли, а прогодуватися їм нічим", - писав про них гетьман Іван Самойлович. Вони несли військову службу - на кордонах, усередині країни, охороняли гетьманську резиденцію - цілий рік. Реєстрові ж козаки - лише в разі війни. Назва сердюків походить від турецького "безстрашний".
Місячна платня рядового сердюка, подає історик Олексій Сокирко, доходила до 12 руб. сріблом на рік - середня ціна їздового коня. За це найманці служили "не шкодуючи живота". Приміром, із двох тисяч сердюків гетьмана Івана Мазепи, які 1708-го захищали Батурин від російських військ, відступили лише 300 поранених. Та в часи фінансової скрути вірність гетьманських гвардійців ставала хисткою. "Будучи без платні й без одежі, безперестанку про те докучають, а мені їм дати нічого", - нарікав гетьман Іван Скоропадський у листі канцлеру Гаврилові Головкіну.
Найманці нерідко брали своє силою або обманом: по шинках обігравали в карти сп'янілих селян, а то й грабували двори. Приміром, 1686 року гетьманові Самойловичу скаржилися на його "охотників". Ті побили селян у Глинській сотні Миргородського полку й відібрали два вінки цибулі та кілька горщиків із олією. 1723-го найманця-дезертира Левка Іванченка піймали з краденими волами на прилуцькому ярмарку.
"Коли Адам орав, а Єва пряла, хто був тоді дворянином?" -
запитував перед натовпом англійський священик Джон Болл, натхненник селянського повстання. Після його поразки, 15 липня 1381 року, Болла повісили, а потім четвертували. Голову священика настромили на палю й виставили на загальний огляд на мосту в Лондоні. Ще 1366-го його відлучили від церкви за проповіді про рівність людей від народження.
"Сексу в нас нема", - заявила Людмила Іванова - адміністратор готелю "Ленінград" і представниця громадської організації "Комітет радянських жінок" під час телемосту "Ленінград-Бостон", що вийшов у ефір 17 липня 1986-го. Одна з американських учасниць перед тим поцікавилася:
- У нас у телерекламі все крутиться довкола сексу. Чи є у вас така телереклама?
Американські учасники телемосту сприйняли фразу Іванової буквально й почали сміятися.
- Ми категорично проти сексу, - суворо повторила Іванова.
Потім одна з радянських учасниць уточнила:
- Секс у нас є, у нас нема реклами.
33 роки не могли знайти тіла шведського інженера й мандрівника Андре Соломона Августа, який загинув 11 липня 1897-го. Він був керівником першої експедиції на Північний полюс на повітряній кулі. Її уламки 6 серпня 1930 року норвезькі дослідники помітили в снігу на острові Білий на схід від Шпіцберґена. Там виявили три муміфіковані трупи: із інженером були також метеоролог і фізик. У їхніх кишенях виявили фотографії й щоденник. Із нього довідалися, що мандрівники померли від отруєння, поївши зараженого м'ясо полярного ведмедя.
13 липня 1730-го гетьман Данило Апостол заборонив суддям засідати в шинках і пити горілку під час розгляду справ. Підписана ним "Інструкція малоросійським судам" наказувала розбирати справи в будинках війтів або сотників. Позови відтепер слід було подавати письмово - документами, а не на словах, бо через це "немалі серед народу виникають тяжби".
Перший офіційно зареєстрований футбольний матч на території України відбувся 14 липня 1894-го у Львові - під час Галицької крайової виставки. На тимчасовому стадіоні на сім тисяч місць змагалися місцевий клуб "Сокіл" у сірій формі та збірна команда Кракова в синій. Гра тривала до першого м'яча. Його на 7-й хвилині забив львів'янин - викладач фізкультури в гімназії Володимир Хомицький. "У цю ж мить я почув голосний вереск, - то львів'яни тріумфували", - згадував він.
Французький хімік Іпполіт Меж-Мур'є 15 липня 1869-го в Парижі запатентував маргарин. Замовлення на винахід дав особисто імператор Наполеон III - у його армії солдатам бракувало вершкового масла. Отриманий після пресування й охолодження рослинних жирів продукт Меж-Мур'є назвав "олеомаргарин", поєднавши латинські слова "олія" й "перлина".
3 
1
Комментарии