Українці слухають більше європейської музики, ніж росіяни

 

Про місце України в гастрольних маршрутах світових музичних зірок розповідає продюсер Сергій Кузін

Чому Україну рідко відвідують зірки світового шоу-бізнеса?

- Україна не на задвірках, але й не на першій лінії гастрольних трас найкращих музикантів світу. Номер один зараз - це ірландські рок-ветерани U2, британці Сoldplay, американка Lady Gaga. Одна з причин, чому вони не скоро приїдуть до нас - ставлення в Україні до авторських прав. Місцеві розповсюджувачі музики продовжують піратити, ні фіга не відраховують західним виконавцям. Звідси нема жодної фінансової віддачі - й відповідно ставляться до нас менеджери зірок. Ситуацію не покращує відмова від СD та DVD і перехід до цифрового формату. Адже концерт - це промоція аудіо-продукту.

Бачити найкращі світові шоу українцям заважає також відсутність концертних майданчиків. Наприклад, білоруси побудували криту хокейну арену на 16 тисяч місць. Це суттєво впливає на рентабельність заходів. У нас найбільший майданчик - столичний "Палац спорту", в який можна напхати з танцполом щонайбільше сім тисяч людей. Доводиться обов'язково шукати спонсора, який допоможе капіталізувати приїзд зірки. В Росії є шалені гроші. Приїзд Пола МакКартні на Красну площу в Москву до бізнесу жодного стосунку не має. Це вже в характері росіян - культурна газо-нафтова благодійність.

2007-го Джордж Майкл починав своє турне з шоу в Лондоні на відкритті стадіону "Вемблі", де зібрав 100 тисяч слухачів. У Москві співав при двох переаншлагах у Лужниках. Чому між цими концертами були порожні трибуни "Олімпійського" на його виступі в Києві?

- Москва заможніша. Квитки в деяких зонах стадіону коштували по тисячі доларів. Для українців така ціна - кусюча. Хоча зі смаком у нас усе в порядку. Українці слухають більше європейської музики, ніж росіяни. Це можна порівняти за плейлистам радіостанцій і замовленнями слухачів. Причини провалу організаторів із Джорджем Майклом - особливості творення цін і недостатня рекламна кампанія.

Порожній стадіон був і на виступі гурту Меtallica 1999-го. Тут естонська компанія- організатор вибрала невдалий час. Концерт провели у День молоді, коли по всьому місту працювали безліч сцен із безкоштовною музикою. В кожному регіоні є гранична кількість тих, хто ходить на концерти. Часто організатори свідомо роблять акції, щоб збити конкурента, який заходить на ринок і з першого разу хоче всіх здивувати мегазіркою. Ставиш того самого напрямку артистів, але дешевших - і аудиторія твоя.

Українець не піде двічі за місяць на дорогий концерт. Еліс Купер не продався - концерт скасували. На британця Девіда Ковердейла (учасник рок-гуртів Deep Purple, Whitesnake. - "Країна") був лише наполовину заповнений танцпол, трибуни порожні.

Українці не знають 80 відсотків світової сучасної музики

Москва привчена до того, щоб ходити на великі гарні концерти. Меломани з міст-мільйонників можуть собі дозволити прилетіти в столицю на улюбленого виконавця. У нас же приїзд Джо Кокера вважають неординарною подією. Але при всій повазі до співака, він уже давно не в перших рядах шоу-бізу.

Що треба, щоб бути в перших рядах?

- Музику гарну писати. Є тип вітчизняних продюсерів, які замість цього вигадують, як одягнути або роздягнути своїх підопічних. Якщо за сотнею обгорток буде не цукерка, а відомо що, то про це скоро всі дізнаються. З кінця 1990-х немає моди на конкретний музичний стиль. Це в 1970-х, щоб бути на вершині продажів, мати повні стадіони, достатньо було грати диско. Хіти-ікони зараз роблять і трешери Меtallica, і танцювальна Lady Gaga. Головне сьогодні - створити ні до кого не подібний музичний продукт. Тішить, що повертається тенденція співати під живі акустичні інструменти. Так роблять Адель, Кеті Перрі. Усі відходять від синті-попа (вид поп-музики, де активно використовують синтезатор. - "Країна"), електронщини, всюдисущих діджеїв.

Rolling Stones не виступили в Україні, за чутками, бо українці мало заробляють. А музиканти не можуть знизити ціни на квитки, бо від цього постраждає якість шоу.

- Не думаю, що Мік Джаґґер рахував зарплати українців. Артисти ніколи не домовляються про концерти особисто. Для переговорів мають цілий штат працівників. Упередження щодо якоїсь країни можуть бути хіба в Боно з U2. Він читає газети, публічно страждає за всіх знедолених. Інші артисти поза політикою, соціальними умовами дітей Африки не цікавляться. Панк-зірка Ніна Гаґен у листопаді відмовилася виступити на ювілеї "ВВ" начебто через жорстоке ставлення в Україні до бездомних собак. Заявила про це на німецькому радіо. Як на мене, правильніше було приїхати й висловити свою позицію зі сцени.

Deep Purple уже називають українською народною групою, восени вони вчергове виступлять у київському "Палаці спорту". Яке місце ця група з 45-річним стажем посідає в себе на батьківщині?

- Це - ветерани року. В Англії працюють зазвичай в клубах на три тисячі слухачів, переважно покоління 40-річних. У нас на Purple'ів ходять не заради нових музичних ідей, а за емоціями молодості. Для тих, хто виріс у совку, ця музика була вікном у світ. Тому вони й грають у безкінечних турне Росією. Хоча у них все ж є що послухати. Найвідоміший ліворукий барабанщик Ієн Пейс дасть фору будь-якому молодому ударнику. На заході на їхніх концертах рідко побачиш молодь. У нас же навіть діти часто слухають музику 1960-х. Приємно, що поважають класику. Але зрозуміло, що українці не знають 80 відсотків світової сучасної музики.

Був недавно в Лондоні на концерті Кріса Корнела, екс-вокаліста Soundgarden. У нас знають щонайбільше одну його пісню. Ну, ще кліп Part Of Me, в якому Володимир Кличко знявся - танцює там у дурнуватому ковбойському капелюсі. Я заплатив 130 доларів за стоячий квиток. Двотисячний клуб був забитий під зав'язку. У нас цей виконавець і половини не зібрав би. Гарна музика сюди не доходить, навіть популярна.

Чомусь узяли за орієнтир Бритні Спірз. Вбили в голову, що це - ідеал західного поп-шоу. А потім усі, хто побачив її стрибаюче жирне тіло в Києві, плювалися. Дуже смішно, коли в нас на модну попсу ходять у соболях. Похід на чергову гламурну хрінь в Україні - ознака хорошого тону. У США, Англії, Франції перший обов'язок заможної людини - мати абонемент на класичні концерти свого міста. В оперному залі Чикаго сидять у діамантах на сотні мільйонів доларів. На Aerosmith мільярдер теж піде, але в майці й рваних джинсах, пострибати й відтягнутися. У VIP-зону його не заженеш, - помре від сорому.

 

×