"Після Різдва мені наснився сон, ніби наша старша донька Марія виходить заміж, а ми переїжджаємо до нового будинку, — згадує Лариса Голембієвська, 43 роки, з міста Умані. — Тоді ми ще не знали, що в травні справлятимемо весілля Марії, а у вересні — новосілля в новому будинку".
Сергій та Лариса Голембієвські виховують 10 дітей. Найстаршій Марії 21 рік, найменшій Даринці — 2,5. Окрім них, мають п"ятьох хлопчиків: 6-річного Іллю, 10-річного Івана, 12-річного Богдана, 17-річного Євгена, 20-річного Романа та трьох дівчат: 4-річну Ганну, 15-річну Тетяну та 19-річну Альону.
Минулими вихідними Голембієвські відсвяткували новосілля в двоповерховому будинку по вул. Поріднених міст, що в мікрорайоні Східний. Помешкання для сім"ї за 800 тисяч гривень придбало підприємство "Донецьк-сталь" — металургійний завод" у рамках проекту влади й бізнесу "Зігрій любов"ю дитину". 12 вересня у місті Звенигородці Віктор Ющенко вручив їм ордер та ключі.
Раніше багатодітна родина жила у двох кімнатах на п"ятому поверсі колишнього гуртожитку "Промжитлобуду". Сергій працює в агротехнічному коледжі. Лариса виховує дітей.
— Ми туди переїхали в 1996 році. Тоді вже мали шістьох дітей, — розповідає Сергій Голембієвський, 43 роки. — Потім народилися ще четверо. Купити будинок за власний кошт не могли. Півроку тому нам зателефонували з відділу у справах сім"ї. Спитали, що треба. Ми попросили більше житло. За місяць дізналися, що донецька фірма купить для нашої родини будинок. Спонсори попросили, аби ми подивилися можливі варіанти. Знайшли спочатку вдвічі дешевший будинок. Але його треба було ремонтувати. Донеччани сказали, що він не підходить. Разом із нами поїхали дивитися інші.
У будинку три спальні, зала, кухня, вітальня, гараж.
— Опалення автономне. Вода постійно. Є навіть джакузі, — усміхається господар. — Зі своїх меблів привезли лише двоспальне ліжко та холодильник.
Чоловік пропонує пройтися помешканням. У дитячих кімнатах двоповерхові ліжка, письмові столи. У кімнаті дівчат — дзеркало. Всюди вазони з квітами:
— Це мама займається. Вона любить квіти, — кажуть діти.
Голембієвські переїхали наступного дня після отримання ордера:
— Досі сприймаємо цю подію як чудо, — говорить Лариса. — Найбільше мені подобається кухня. Вона простора. Й підлога там із підігрівом. Першими на новій кухні зготували нашвидкуруч макарони. Бо цілий день переїжджали. А найулюбленіші страви сім"ї — пельмені та плов.
Дівчата розподілили хатні обов"язки. Хлопці допомагають батькові облаштовувати двір.
— Для початку треба забетонувати невеликий стовп і протягнути шворку, щоб було де вивішувати білизну, — зазначає господар.
Машини сім"я не має. Їздять велосипедами. 17-річний Євген купив мопед. Гроші на нього заробив.
— Ми люди віруючі. Скільки матимемо дітей, ніколи не планували. Ходимо до церкви. Ніколи не сваримося. Імена дітям обирали разом. Найлегше було назвати Марію, на честь наших матерів.
Троє старших дітей Голембієвських навчаються в місцевих університетах. 19-річна Альона вивчає іноземні мови в педагогічному. Її сестра Марія та брат Роман вступили до аграрного.
— Рома зараз проходить практику на фермі в Америці. Скоро повертається додому. А Марія вийшла у травні заміж. Молодій сім"ї ми залишили двокімнатну квартиру, в якій мешкали до переїзду. Менші ходять до школи. Даринка та Аня — з мамою вдома.
Під опікою донеччан перебувають сім багатодітних родин Черкащини — у Шполянському, Драбівському, Смілянському, Канівському районах та місті Умані.
3 
1
Комментарии