13 січня сім"я Колісників із села Селещина Машівського району Полтавської області бачила у небі нерозпізнаний літальний об"єкт. 42-річний Олег Колісник зняв його на відеокамеру.
— Це якраз був Святий вечір, ходили щедрувальники, — згадує 70-річна Неля Трохименко, теща Колісника. — Дочка ліпила вареники. Аж тут наш сусід Ігор Кобець дзвонить зятю на мобільник. Каже: виходьте подивитися, на небі щось цікаве. Олег узяв відеокамеру. Каже: хто мені тоді повірить, що було НЛО?
Колісники вийшли надвір.
— Зразу подумав, що то зірка, — каже Олег Петрович. — Тоді дивлюся, воно набагато більше. Я його "зумом" приблизив, а воно почало до нас приближатися і розпливлося на екрані.
Показує відео. Об"єкт схожий на місяць, але має яскравий зелений обідок, усередині переливається різними кольорами.
— Зірочки проти нього, наче горошинки. То воно на камері таке кругле. А в небі було із зазубинами по краях — як тарєлка, тільки з косяками, — показує теща. — На душі так трепетно. Ніколи такого не бачила.
НЛО люди спостерігали о 18.30. Кажуть, над селом воно висіло близько години.
— Дочка покликала нас на вареники. Я потім тричі виходила дивитися, чи воно є. Тарілка опустилася нижче. А тоді без десяти вісім вийшла, а його вже немає. У мене холодова алергія — не можу довго на холоді бути.
Цього ж вечора у сусідній Дмитрівці щедрувальники помітили на небі велику світлу пляму.
Торік у грудні онука Ніни Тертичної із Селещини 22-річна Марина теж бачила НЛО.
— Перед Новим роком Марина приїхала до мене в гості. Допомогла поприбирати, а ввечері на пів сьомої пішла на автобус їхати додому в Полтаву, — розповідає Ніна Тертична. — Провела її на зупинку, а мені чогось так тривожно. Коли вона через годину дзвонить мені: "Бабусю, що мені було! Стою я біля пам"ятника і чуствую, що на мене хтось дивиться. Дивлюся на старе кладовище, що навпроти зупинки, а там над ним у ряд три фонарики світять. Мене туди аж притягає! Страшно стало, сумку важку ухватила — бігом до залізничного вокзалу. Там метрів 500. Оглядаюся, двоє фонариків осталося, а третій одділився і поплив за село, де нове кладовище".
Ніна Тертична одразу ж вийшла надвір.
— Я живу біля старого кладовища. Бачу, воно то поворушиться, то на місці стоїть. Фонарики горять. Мене наче до себе притягують. Я ледь відірвалася, зайшла в хату і з кухні наблюдаю у вікно. Ми колись ще у радянські часи їздили з начальником у Москву. Зайшли у магазин, а там продають настільну лампу із зеленим абажуром, як у Леніна була. Начальник собі купив на згадку. НЛО було схоже на ту лампу Леніна.
6 
35413
Коментарі