Так, Путін напав би все одно. Але чому була провалена підготовка до нападу?
Зараз точиться багато дискусій довкола статті Павла Казаріна про те, чи наважився б Путін на повномасштабне вторгнення, якби на виборах 2019 року Зеленський програв. Якбитологія - наука невдячна. Кремль мріяв підкорити Україну упродовж всієї історії нашої Незалежності, і це факт. Та чи пішов би Путін у наступ на нашу державу, якби не бачив цілковитого ігнорування питань обороноздатності України з боку нової влади?
Цікава дискусійна стаття. Павло Казарін завершує її таким висновком: "Війна розпочалася тому, що не переміг Медведчук".
Не думаю, що Путін вірив у перемогу Медведчука в Україні після Революції гідності. Силу "пʼятої колони", яку він очолював, показали вибори 2019, і навряд чи він мав ще якийсь потенціал для її нарощування.
Росія швидко і безповоротно втрачала інструменти політичного впливу в Україні з 2014. І в Кремлі бачили це. Перемога Володимира Зеленського під гаслами "какая разніца" зародила там надію на його відновлення, яка, втім, незабаром зазнала краху.
Але для нас важливішим є не те, що Путін втратив сподівання на втілення своїх мрій Зеленським, а те, що сам Зеленський далі вірив, що Путін буде далі вірити йому. А тому готуватися до війни не треба - більш того, якісь кроки в цьому напрямку підточать віру Путіна у нього і спровокують його. Це був абсолютно хибний підхід.
...буде чи не буде повномасштабне вторгнення... - це рішення залежало виключно від Путіна. Натомість від рішень українського керівництва залежало, наскільки ми будемо готові до нього
Як помилковим є підхід будь-кого, хто вважає, що від будь-якого українського президента залежало, буде чи не буде повномасштабне вторгнення. Певен - це рішення залежало виключно від Путіна. Натомість від рішень українського керівництва залежало, наскільки ми будемо готові до нього.
